Wp/rsk/Руски Керестур

< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Руски Керестур

Руски Кeрeстур (серб. Руски Крстур) валал у општини Кула, у Заходнобачким округу, у АП Войводини, у Сербиї. По попису зоз 2011. року мал 4585 жительох, преважно припаднїкох рускей националносци. Руски Керестур найвекше населєне место Руснацох у дакедишнєй Югославиї, а нєшка у Сербиї, и центер є образовного, културного и духовного розвою рускей националней заєднїци у Сербиї

Ту ше находза Катедрална церква Св. о. Николая, церквочка Водица и Стара хижа у Руским Керестуре.

Руски Керестур

edit
Грeкокатолїцка катедрала у Руским Керестуру
Администрацийни податки
Держава Сербия
Автономна покраїна Войводина
Управни округ Заходнобачки
Општина Кула
Жительство
2011. 4.585
густосц 78/км2
Ґеоґрафски характеристики
Координати 33′ 47″ СҐШ; 19° 24′ 59″ ВҐД
Часово зони UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
Абс. висина 84 м
Поверхносц 58,6 км2
Руски Керестур на мапи Србиї
Инши податки
Поштове число 25233
Поволуюце число 025
Реґистерска ознака SO

Ґеоґрафске положенє

edit

Валал ше находзи на 45°33'45" ґеоґрафскей ширини и 19°25'16" ґеоґрафскей длужине. Находзи ше на ровним, за польопривреду барз вигодним подручу южней часци Панонскей нїжини, медзи Дунайом и Тису. То простор штреднєй Бачки хтори ма повисшени лесни предїли. Валал ше на югозаходней часци опера на ткв. Мали бачки беґель або беґель Косанчич — Мали Стапар хтори припада систему беґельох ДТД. През валал преходзи магистрална драга М-3 (Богоєево — Каравуково — Оджак — Кула — Вербас), хтора го добре повязує зоз шицкима часцами Войводини.

История

edit
 
Руски просвититель и поета Петро Кузмяк: Памятнїк у Руским Керестуре


Населєнє Крстур ше спомина ище 1495. року як место у Бачкей жупаниї. У 16. и 17. вику, Крстур бул под турску власцу, а ошлєбодзени є под час Бечскей войни (1683-1699). Спрам попису жительства з 1715. року, Крстур бул мале населєнє з лєм 11 обисцами, тото число ше кущичко звекшовало так же 1720. року пописани 14, а 1725/6. року 20 обисца. Тото першобутне (сербске) жительство ше розселєло концом 1730-тих рокох, так же ше Крстур уж 1742. року спомина як пустара[1].

Пременка у историї тедишнього Велького Керестура ше збула штредком 18. вику, зоз приходом перших фамелийох карпатских Руснацох. Процес орґанизованого присельованя Руснацох до Бачкей одпочал уж под час яри 1745. року, кед державни (коморски) власци направели контракт зоз ґрупу руских приселєнцох, хтори сцигли и змесцели ше на пустару Косцелїско[2][3], нєдалєко од нєшкайшей локациї валала так же ше спомнути рок (1745) медзи Руснацами у Войводини односно у Сербиї означує як початок їх присельованя[4].

О шейсц роки после першого контракта о досельованю Руснацох на Косцелїско коморски власци з окремним контрактом подписаним 17. януара 1751. року одобрели присельованє 200 руских фамелийох до нєдалєкого Керестура, з условийом же приселєнци муша буц грекокатолїки. Перши преселєнци до Керестура були праве Руснаци зоз Косцелїска нєдалєко од Кули (1751), ґу котрим идуцих рокох сциговали нови ґрупи руских приселєнцох зоз рижних угорских местох. Руски приселєнци походзели зоз старого завичаю хтори наволовали Горнїца (то традицийна назва за предїли на сиверовостоку Кральовини Угорскей, на нїзших схилох Карпатох), а векшина приселєнцох була зоз реґиону медзи Кошицами, Ужгородом и Мишколцом. Найвекша часц приселєнцох була зоз Земплинского, Боршодского, Саболчского, Ужского и Абауйского комитату.

Под час австроугорскей власци валал мал назву Вельки Керестур, або Бачки Керестур, а после уходу до составу Кральовини СГС (1918) назва пременєта на Руски Керестур, з чим наглашена значносц того валалу за руски народ у новоствореней держави.

У новших часох Руски Керестур бул место отримованя числених подїйох и манифестацийох хтори були значни за Руснацох у Сербиї. Так 28. децембра 1990. року у валалє отримана сновательна скупштина Рускей матки[5]. Руски Керестур бул потим домашнї трецого (1995) и дзешатого (2009) зашеданя Шветового конґресу Русинох[6][7].

Перша електорска скупштина Националного совиту рускей националней меншини отримана 2. новембра 2002. року тиж у Руским Керестуре, хтори постал и стаємне шедзиско НСРНМ[8].

Руски Керестур 28. авґуста 2003.року постал шедзиско Апостолскохо еґзархата за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори[9]. Еґзархат 6. децембра 2018. року подзвигнути на ступень епархиї, под урядову назву: Грекокатолїцка епархия Святого Миколая - Руски Керестур, з чим була потвердзена значносц того места за грекокатолїцку заєднїцу у Сербиї[10].

Значни подїї з историї Руского Керестура

edit

1745. Почина процес присельованя Руснацох грекокатолїкох зоз Горнїци

1753. Почина робиц тривиялна школа; направена перша церква з древа

1784. Закончена вибудов церкви Св. о Миколая

1836. Перша епидемия колери, почала 16. юлия и тирвала по 24. авґуст. Умарли 530 особи або 1/5 жительства у валалє

1849. Друга габа колери, тирвала од 9. юния по 15. септембер. Умарли коло 300 особи.

1859. Вибудована церквочка Водица у хотаре

1872. Викопани Вельки беґель коло Керестура

1876. Основана перша Читальня на закладанє Ферка Пап Радваня и перши Кредитни союз

1897. Збудована Валалска хижа (будинок општини) и Новтарушня (нєшкайши будинок ресторану)

1902. Поставени криж на штред валала (премесцени ґу порти 1957/58.)

1905. Збудована такволана Стара школа на Вельким шоре

1910. Збудована Паньска карчма и будинок у хторим познєйше було шедзиско Руского народного просвитного дружтва

1912. Збудована драга Кула-Руски Керестур з тварду подлогу (калдерма)

1912. Уведзени перши телефон до Валалскей хижи и викопана перша артейска студня

1913. Збудована школа на Маковским шоре, нєшка позната як Замок

1919. Основане Руске народне просвитне дружтво

1925. До валалу приведзена електрична струя

1936. Купена друкарска машина и вубудовани будинок Друкарнї у дворе РНПД

1938. Збудовани школски будинок на Вельким шоре, познати як Ґимназия

1940. Збудовани будинок пошти у валалє

1940. Збудована нова парохия обок при церкви

1940. Збудована калдерма до Вепровачу

1962. Отримани перши Фестивал култури Червена ружа

1965. Закончене будованє будинку Дома култури

1978. Закончени вельки будинок школи и формовани Образовни центер Петро Кузмяк

Демографија

edit
 
Двоязикова назва Руского Керестура, на сербским и руским язику

У валалє Руски Керестур жию 3847 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства 44,3 роки (42,8 при хлопох и 45,6 при женох). У валалє єст 2036 обисца, а штреднє число членох по обисцу 2,54 (попис зоз 2011).

Тот валал углавним населєни зоз Руснацами, а у остатнїх трох пописох обачене опадованє числа жительох.

Демоґрафия [11]
Рок Жительох
1948. 5.874
1953. 6.115
1961. 5.873
1971. 5.960
1981. 5.826
1991. 5.636 5.536
2002. 5.213 5.490
2011. 4.585 4.868

У остатнїх 60 рокох число жительства Руского Керестура опада. Перша причина то неґативни природни прирост, цо характеристичне за тот цали реґион. Друга причина то миґрация жительства. До початку 90-тих рокох млади одходзели на школованє до векших центрох (Кула, Нови Сад, Суботица...) и там оставали. Под час кризи и войнох у 90-тих Руснаци ше почали висельовац до заходних жемох, найвецей до Канади. Нєшка у Канади жиє вельке число бувших жительох Руского Керестура, а и зоз других местох у Войводини дзе жию Руснаци.

Релиґия

edit

Жительство Руского Керестура скоро у цалосци християнского виросповиданя. Обачлїву векшину творя грекокатолїки, а на другим месце по численосци православни.

Керестурски грекокатолїки з найвекшей часци рускей народносци. Свою парохию достали такой по присельованю (1751), а наступних рокох вибудовали першу (малу) церкву у валалє. Нєшкайша катедрална церква вибудована 1784. року и була пошвецена св. о. Миколайови. Руски Керестур бул од 2003. по 2018. рок центер Грекокатолїцкого апостолского еґзархата хтори 2018. року подзвигнути на ступень епархиї, под урядову назву Грекокатолїцка епархия Святого Миколая - Руски Керестур з чим церква Св. о Миколая постала катедрална (соборна) церква.

При валалє 1859. року вибудована и церквочка Водица на месту дзе ше роками пред тим случовали виздравеня и приказаня Богородици.

Образованє и култура

edit

Руски Керестур културни и просвитни центер Руснацох у Сербиї. Перша школа у валалє почала з роботу 1753. року як Тривиялна школа дзе ше учело читанє, писанє, рахованє и основи церковного шпиваня з виронауку. Школа концом 19. воку постала державна.

Нєшка у Руским Керестуре роби дзецинска заградка (овода) по руски, основна школа по руски, єст два оддзелєня ґимназиї, по руски и по сербски, з тим же ґимназия з руским наставним язиком то єдина штредня школа такого типу у Европи и у швеце.

Од 2009. року, окрем ґимназиї, у истей школи отворене и оддзелєнє за образованє туристичних технїчарох на сербским наставним язику.

Єст даскельо културни манифестациї у валалє. Найзначнєйша то Фестивал култури Червена ружа, потим Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї и културна манифестация Костелникова єшень.

У Руском Керестуре ше находзи музей, ґалерия малюнкох и архива рускей историї.

Познати Керестурци

edit

Петро Копчаї (1753-1819)

Янко Копчаї (1790-1844)

Петро Кузмяк (1816-1900)

Ґабор Ґвожджак (1824-1900)

Андрий Лабош (1826-1918)

Ферко Пап-Радванї (1848-1886)

Дионизий Няради (1874-1940)

Гавриїл Костельник (1886-1948)

Михайло Мудри (1887-1936)

Петро Ризнич Дядя (1890-1966)

Осиф Рац (1897-1976)

Мафтей Винай (1898-1981)

Яким Сивч (1935-1986)

Привреда

edit

Дзекуюци барз плодней жеми у керестурским хотаре жительство ше од приселєня та надалєй занїмало зоз польопривреду. У першей половки ХХ вику продукция конопи барз поґурала розвой валал. Но, польопривреда була, вєдно зоз розвитим ремеселнїцтвом, велї роки найсиґурнєйше жридло еґзистенциї. У новших часох число польопривредних ґаздовствох ше зменшує, алє тоти ґаздовства поставю вше векши и вше опременши зоз сучасну механизацию. У єдним перодзе росту валал барз була розвита продукция млєка и карменє швиньох и рогатого статку, алє з часом тоти конари польопривредней продукциї такповесц нєстали.

У новших часох Руски Керестур постал барз познати по продукциї паприґи и другей желєняви. Єдна часц жительства роби у погонох за продукцию стварох до хижох. Попри того, у Руским Керестуре єст два рибалови чия поверхносц коло 150 га за продукцию потькох, єст даскельо сучасни овоцнїки яблукох, грушкох и лїсковцох як и сучасна продукция квеца у склєняних заградкох и пластенїцка продукция вчасней желлєняви.

Спорт

edit

Спорт у Руским Керестуре ма длугу традицию. Фодбалски клуб Русин формовани 1923 року, а з нього виросло Спортске дружтво Русин з вецей клубами у рижних спортских конарох. Тераз у составе Спортского дружтва Русин ше попри фодбалского клуба, находза и велї други клуби — рукометни (хлопски и женски), шаховски, столно тениски, конїцки, атлетски и карате клуб. Спортске дружтво Русин орґанизатор традицийних спортских бавискох Яша Баков турнирских змаганьох найуспишнєйших екипох медзи Руснацами.

Литература

edit
  • Biljnja, Vladimir (1987). https://books.google.com/books?id=lXQMAAAAIAAJ  Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik.
  • Варґа, Михайло, ур. (1997). https://books.google.com/books?id=MqDUoAEACAAJ  Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох). Руски Керестур: Руска матка.
  • Вукмировић, Драган, ур. (2004). https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024009.pdf Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002. Становништво 9: Упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991. и 2002. Подаци по насељима (PDF). Београд: Републички завод за статистику.
  • Гавриловић, Владан С. (2012). http://digitalna.ff.uns.ac.rs/sadrzaj/2012/978-86-6065-144-2 „Почеци насељавања Русина у Бачку (Крстур, Куцура, Нови Сад)”. Величина малих језичких, књижевних, културних и историјских традиција: Зборник радова. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 19—25.
  • Гавриловић, Славко (1967). https://www.maticasrpska.org.rs/zmsdn48  „Прилог историји Русина у Бачкој средином XVIII века”. Зборник за друштвене науке. 48: 106—113.
  • Gavrilović, Slavko (1977). https://books.google.com/books?id=BE-5AAAAIAAJ  „Rusini u Bačkoj i Sremu od sredine XVIII do sredine XIX veka”. Godišnjak Društva istoričara Vojvodine. 4: 153—215.
  • Jankulov, Borislav (1961). https://books.google.com/books?id=0l7FAAAAMAAJ   Pregled kolonizacije Vojvodine u XVIII i XIX veku (1. изд.). Novi Sad: Matica srpska.
  • Јанчић, Зоран, ур. (2003а).  https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024001.pdf   Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002. Становништво 1: Национална или етничка припадност: Подаци по насељима (PDF). Београд: Републички завод за статистику.
  • Јанчић, Зоран, ур. (2003б). https://publikacije.stat.gov.rs/G2002/Pdf/G20024002.pdf  Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002. Становништво 2: Пол и старост: Подаци по насељима (PDF). Београд: Републички завод за статистику.
  • Лабош, Федор (1979). https://books.google.com/books?id=lM63AAAAIAAJ   История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.
  • Рамач, Янко (1993). https://issuu.com/rusnak/docs/kratka_istorija_rusnacoh  Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла.
  • Рамач, Янко (2007). https://books.google.com/books?id=9bFBYAAACAAJ  Руснаци у Южней Угорскей (1745-1918). Нови Сад: Войводянска академия наукох и уметносцох.
  • Ramač, Janko (2014). http://istrazivanja.ff.uns.ac.rs/index.php/istr/article/view/1734/1770 „Rumuni među prvim Rusinima u Krsturu u XVIII veku”. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. 25: 203—215.
  • Савин, Драгана (2018). https://fer.org.rs/wp-content/uploads/2019/09/Rusini_u_Vojvodini_-_ustanove_kulture.pdf „Русини у Војводини - установе културе” (PDF). Транскултуралност и библиотеке. 2. Београд: Филолошки факултет. стр. 113—136.
  • Тамаш, Юлиян; Сабо, Славко, ур. (1996). https://books.google.com/books?id=N3NAAAAACAAJ   Руснаци 1745-1995: Зборнїк роботох зоз Медзинародней науковей конференциї Приселєнє и живот Руснацох у Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1995. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.
  • Фејса, Михаjло (2010). https://books.google.com/books?id=zbsstwAACAAJ  Нова Србија и њена русинска мањина. Нови Сад: Прометеј.

Вонкашнї вязи

edit

Ґалерия

edit

Референци

edit

'

  1. Гавриловић 2012, стр. 21.
  2. Лабош 1979.
  3. Рамач 2007.
  4. Тамаш & Сабо 1996.
  5. Очуванє власного идентитета Руснацох - Руске слово (2020)
  6. Варґа 1997.
  7. Deseti svetski kongres Rusina u Ruskom Krsturu: Pravo na različitost kao osnovno obeležje Vojvodine - Danas (2009)
  8. Национални савет Русина (Република Србија): Историјат
  9. Catholic Hierarchy: Byzantine Chatolic Apostolic Exarchate of Serbia and Montenegro
  10. Catholic Hierarchy:Eparchy of San Nicola di Ruski Krstur
  11. Вукмировић 2004.