| Вербас Застава Герб | |
| Административни податки | |
|---|---|
| Держава | Сербия |
| Автономна покраїна | Войводина |
| Управни округ | Южнобачки |
| Општина | Вербас |
| Жительство | |
| 2022 | 20.892 |
| густосц | 244/km2 |
| https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/29/Serbia_location_map_%28with_Kosovo%29.svg
Вербас на мапи Сербиї | |
| Ґеоґрафски характеристики | |
| Координати | 45° 34′ 10″ С; 19° 38′ 20″ В |
| Часова зона | UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) |
| Абс. висина | 78 m |
| Поверхносц | 107/km2 |
| Инши податки | |
| Поштове число | 21460
21463 21464 |
| Поволанкове число | 021 |
| Реґистерски знак | VS / ВС |
Вербас варошске населєня и шедзиско општини з исту назву у Южнобачким округу. Спрам попису зоз 2022. року мал 20.892 жительох.
Назви
Вербас познати и по тих назвох на других язикох: мадь. Verbász, рсн. Вербас, нєм. Werbass.
У чаше од 25. мая 1983. по 12. авґуст 1992. року Вербас ношел назву Титов Вербас на чесц предсидателя СФРЮ Йосипа Броза Тита1. З приношеньом Закона о територийним дзелєню Сербиї врацена му дакедишня назва.
Ґеоґрафия
Ґеоґрафске положенє Вербаса характеризую велї природно-ґеоґрафски и дружтвено-економски компоненти. Варош забера часц простору хтори ше находзи у ґеометрийним стредку Бачки. У варошу ше крижаю, на гайзибанскей станїци Вербас, гайзибански драги Суботица-Вербас-Беоґрад и Зомбор-Вербас. През Вербас преходза важни транспортни драги шлїдуюцих напрямох: Зомбор-Вербас-Нови Сад, Вербас-Бачка Паланка, Вербас-Суботица. Значну улогу маю и водово цеки хтори представяю часц гидросистеми Дунай-Тиса-Дунай. Вербас ше гранїчи зоз општинами: Кула, Мали Идьош, Србобран, Темерин, Нови Сад, Бачка Паланка и Оджак.
Вербас ма барз вигодне положенє и у топоґрафским поглядзе. Вон єдно спомедзи дзешец населєньох розпрестартих у подножю Телечки, т.є. точно на стику найвекшей бачкей лесней високоровнїни и лесней тераси. Вельки бачки беґель, викопани воздлуж по дакедишнїм цеку Чарней бари, дзелї Вербас на два нєєднаки часци. Положенє на контакту лесней високоровнїни як висшого и лесней тераси як нїзшого терену, дава Вербасу вецейнїсти вигодносци. Понеже Телечка у цалосци нагнута спрам югу (особлїво зоз периферийну часцу), та висша часц вербаского хотара ма ґу слунку вигодну експозицию. Вигодне положенє терену спрам слунка особлїво виражене при профилу часци терену хтори ше спуща на лесну терасу. Прето ше у прешлосци жителє намагали же би праве на тей часци садзели винову лозу або овоц, а велї штучно зменшовали нагнутосц терену и на нїм будовали хижи.
История
Перши споминаня у писаних жридлох о Вербасу походза зоз 1387. року. Медзитим история Вербаса ше пресцера вельо далєй до прешлосци. Дзекуюци археолоґийним виглєдованьом на локалитетох Чарнок, Шуваков салаш и цегляра Полет, надосц того о прешлосци Вербаса яснєйше. На побрежйох Чарней бари констатовани неолитски населєня. На Шуваковим салашу пренайдзена хижа хтора потвердзує потерашнї сознаня о тим же населєня з часци укопани до лесу, же мури хижох зоз плєценого пруца и же домашнї животинї уж теди були каждодньово зявенє у валалє. Зоз периоду бронзового часу констатован населєнє зоз некрополу такой при Чарноку. Барз значне находзиско з младшого желєзного часу на локалитету Чарнок-Бачке Добре Польо ше удатно защицує и виглєдує.
Зоз приходом Келтох на тоти подруча у другей половки 4. вику п. н. е, Чарнок постал келтски опидум и першенствено представя тарґовецки центер а познєйше здобува и одбранєбну улогу. Од 1. вику новей ери тоти простори часц барбарикума хтори ше находзи наспрам Римского царства и доживює директни уплїви Римскей цивилизациї. Источасно приходзи до насельованя Сарматох, припаднїкох иранских народох, хтори приноша и греческо-геленистични културни уплїви. Од 4. веку нашей ери тоти предїли заплюскую габи народох хтори були пошлїдок велькей селїдби народох. Найдлужей ше ту затримали Авари, о чим шведочи некропола на локалитету цегляра Полет. Початок 9. вику означує конєц аварскей доминациї и контролу Франкох а потим Болгарох над тима просторами.
Як рок кед бул основани Вербас ше бере 1213. як шедзиско маєтку двох дворянох под назву Орбаспалотая. Спрам писаних жридлох ту жило углавним славянске житльство, преважно Серби, хтори на вецей заводи пре вилїви, войни або хороти напущовали населєнє. Року 1720 починаю вельки етнїчни пременки, Серби ше селя до Русиї и до Банату а почина колонизация Нємцох, Руснацох и Мадярох на тоти простори.
У 19. вику, дзекуюци тому же викопани беґель и збудована гайзибанска драга Пешта-Суботица-Нови Сад, Вербас вироснул до индустрийно-ремеселского тарґовинского центру. Отвераю ше нови основни школи, ремеселнїцки школи и ґимназия.
Под час Кральовини СГС/Югославиї Вербас творели два населєня и два општини, Стари Вербас як преважно сербске, и Нови Вербас як преважно нємецке населєнє. Дзелєла их лєм єдна улїчка, (нєшкайша Бачка улїчка) и Беґель краля Петра. Року 1930. одпочата акция на администрацийним злучованю општинох Стари и Нови Вербас алє, пре одпор домашнїх Нємцох, таке зєдиньованє ше нє збуло.
Як пошлїдок окупациї Югославиї у Другей шветовей войни и факта же 95% югославянских Нємцох були учленєти до профашистичней орґанизациї Културбунд и же ше декларовали як державянє Трецого райху2, нови повойново югославянски власци векшини нємецкого жительства у тедишнєй Югославиї (уключуюци ту и Нємцох з Вербасу) вжали граждански права и конфисковали им маєток. Векша часц югославянских Нємцох (коло 200.000) напущела територию Югославиї вєдно зоз окупацийним нємецким войском хторе ше поцаговало, менша часц Нємцох хтори остали на югославянскей териториї позаверани до лаґрох3. Нємци з Вербасу одведзени до лаґрох у Бачким Ярку, Ґакове и Крушевлю, дзе даєдни спомедзи нїх помарли од гладу, жими и хоротох. После утаргованя лаґрох векшина преостатих Нємцох ше виселєла зоз жеми.
Присельованє Нємцох
Присельованє Нємцох до Вербасу почало 21. юлия 1785. року. Фридрих Лоц винєсол податки же спомнутого дня сцигли 283 нємецки фамелиї зоз 1.132 особами. Вон наведол и зоз хторих ше часцох Нємецкей вони приселєли: Фалц, Алзас-Лорен, Луксембурґ, Райнхесен, Хесен-Штаркенбурґ, Оберхесен, Саксония, Трир, Кобленц, Висбаден, Олденбурґ-Биркенфелд, Виртемберґ, Баварска и Баден. Окрем нїх, Лоц споминал и приселєнцох зоз Швайцарскей, Румуниї и Мадярскей4.
Часц хотара на хторей основани Нови Вербас дакеди старовербаски Серби брали под аренду и хасновали го як оранїни, пасовиска и пажици. Слово о таблох жеми Кис Добра и Параштинац. Обидва тоти табли, а особлїво тота друга, були порихтани за обрабянє штредком 18. воку кед стари Вербас бул густо населєни. Як ше з часом число селянских фамелийох зменшовало так поля оставали празни, запущени. Єдна часц жительох Старого Вербасу напущела часц свойого хотара пре вельки порциї. Праве на тей напущеней часци хотара Нємци основали Нови Вербас 1785. року. Старовербаски Серби мали надосц жеми у чаше присельованя Нємцох: од 1.2 до 2 сесийох5, а малочислени и по 3 сесиї6.
З нагоди премерйованя хотара концом 1784. и на початку 1785. року Старому Вербасу охабени 176.5 а будуцому Новому Вербасу були додзелєни 125.5 сесиї. Окрем того, колонизацийски орґани вжали часц хотара хтора припадала Фекетичу и прилучели го ґу хотару Нового Вербаса. Вибудов населєня Нови Вербас тирвала длужей як два роки. Понеже дзепоєдни Нємци сцигли до Зомбора, як до центру за орґанизацию приманя и розмесцованя приселєнцох, ище вєшенї 1784. року вони мушели досц длуго чекац на вибудов спомнутого населєня. Истей тей єшенї селянє зоз сушедних валалох мушели на основу кулука поорац и зашац жем а нємецким приселєнцом було охабене же би окончели жатву и тлачидбу жита.
И Фридрих Лоц, подобнє як и хронїчаре з других локацийох хтори насельовали Нємци у Бачкей, писал о вельких почежкосцох доселєнцох у прилагодзованю до нового штредку. Вон особлїво указовал на мочарни терени коло Чарней бари хтори у велькей мири одбивали населєнцох. Перша ґенерация Нємцох досц патела од малариї, од дизентериї и других хоротох. З податкох хтори Лоц нашол у церковних кїжкох мож дознац же на початку смертельносц приселєнцох була досц велька та вони свойо нове населєнє наволали "гроб Нємцох"7. По 1848. рок Стари Вербас бул "коморски валал" хтори бул баржей под управу зомборскей "комори" а нє феудалних дворянох. Прето вон бул, кед слово о правох и порцийох, у вигоднєйшим положеню од валалох хтори були у рамикох Воєней гранїци. Алє, и у коморских валалох живот бул чежки пре високи аренди и галавосц чиновнїкох. Же порциї и други обовязки були часто вельки и нєподношуюци мож видзиц и по тим же Старовербащанє були у єдней хвильки примушени одрекнуц ше часци свойого хотара на хторей ше познєйше населєли Нємци.
Култура и образованє
Вигодне ґеоґрафске положенє и миґрациї оможлївели же би ше на териториї Вербаса зявели вчасни форми просвитного живота. Так ше поступнє отверали:
1735. Сербска церковна основна школа
1765. Руска основна школа
1790. Народна основна школа
Нєодлуга потим були отворени Єврейска, мишана державна, Нємецка и други школи. У Вербаше роби и Ґимназия Жарко Зренянин.
Народна бибилиотека Данило Киш основана 1962. року зоз седем филиялами, два у Вербаше и по єдно у околних местох. У фонду библиотеки єст 103.000 кнїжки, а библиотека бере учасц у векшини културних манифестацийох у општини. Дом култури Вербас основани 1968. року а у його рамикох робел и биоскоп Югославия.
Од 1969. року у Вербаше ше отримує Фестивал поезиї младих, найстарши поетски фестивал у реґиону.
Демоґрафия
У населєню Вербас жию 20.355 полнолїтни жителє, просекова старосц жительства виношо 38.1 рок (36,6 при хлопох и 39,9 при женох). У населєню єст 8.379 обисца, а просекове число членох по обисцу 3,08.
Жительство у тим населєню досц нєгомоґене, а у остатнїм попису замерковани значни пад у чишлє жительох.
Демоґрафия
| Рок | Жителє | |
|---|---|---|
| 1948. | 14.837 | |
| 1953. | 15.470 | |
| 1961. | 19.316 | |
| 1971. | 22.496 | |
| 1981. | 25.143 | |
| 1991. | 25.858 | 25.610 |
| 2002. | 25.907 | 26.198 |
| 2011. | 24.112 | |
Етнїчни состав спрам попису з 2022
| Серби | 22.739 | 62,13% |
| Чарногорци | 4.264 | 11,65% |
| Руснаци | 2.833 | 7,74% |
| Мадяре | 1.949 | 5,33% |
| Українци | 626 | 1,71% |
| Горвати | 379 | 1,04% |
| Роми | 336 | 0,92% |
| Словаци | 256 | 0,7% |
| Югославянє | 151 | 0,41% |
| Македонци | 119 | 0,33% |
| Нємци | 72 | 0,2% |
| Муслиманє | 61 | 0,17% |
| Албанци | 52 | 0,14% |
| Руси | 46 | 0,13% |
| Словенци | 23 | 0,06% |
| Бошняки | 23 | 0,06% |
| Бунєвци | 12 | 0,03% |
| Болгаре | 11 | 0,03% |
| Румунє | 4 | 0,01% |
| други | 155 | 0,42% |
| Реґионална припадносц | 168 | 0,46% |
| нєвияшнєти | 1.151 | 3,14% |
| нєпознате | 1.171 | 3,20% |
Познати Вербащанє
Лазар Ристовски, ґлумец
Деян Луткич, ґлумец
Бела Пехан, маляр
Вида Оґнєнович, писателька
Иґор Мароєвич, писатель
Владимир Коларич, рок музичар
Весна Дринчич Дїлас, културни дїяч и педаґоґ
Нандор Майор, писатель и политичар
Душан Баятович, политичар
Боґолюб Бєлица, политичар
Йован Белянски, учаснїк НОБ и народни герой Югославиї
Авґустин Горняк, грекокатолїцки владика у Велькей Британиї
Йовица Елезович, рукометаш, олимпийски и швтови шампион
Любомир Фейса, фодбалер
Милорад Мажич, фодбалски судия
Бянка Буша, одбойкашка, шветова и европска шампионка
Маґдолна Ружа, шпивачка
Йожеф Пехан
Илия Милованчев
Иса Секицки
Павле Коїч
Фридрих Лоц,
Михаел Линденшмит
Милета Лесковац
Адриана Вилаґош, атлетичарка
Милош Керкез
Ґалерия
Литература
Васовић, др Милорад (1968): Врбас и његова комуна - географска монографија. стр. 30.
Вонкашнї вязи
Вербас на Викиодоги
Референци
1 Опћа енциклопедија – допунски свезак, Југославенски лексикографски завод, Загреб, (1988). стр. 694.
2 Јелена Попов, Војводина и Србија, Ветерник, 2001, стр. 72
3 Z. Janjetović, Logorisanje vojvođanskih Nemaca od novembra 1944. do juna 1945. godine, Tokovi istorije, br. 1-2, Beograd, 1997.
4 Lotz, Friedrich (1935). Neuwerbaß : aus der Vergangenheit eines Batschkaer deutschen Sprachinseldorfes : 1785-1935. Festausschuß der 150-jährigen Ansiedlungsfeier. стр. 91.
5 https://sr.m.wiktionary.org/sr-ec/%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B8%D1%98%D0%B0 „сесија”. Wiktionary.
6 Iványi, Istvan (1909). Bács-Bodrog vármegye községei. Budapest: Bács-Bodrog vármegye 1. стр. 173.
7 Lotz, Friedrich (1935). Neuwerbaß : aus der Vergangenheit eines Batschkaer deutschen Sprachinseldorfes : 1785-1935. Festausschuß der 150-jährigen Ansiedlungsfeier. Neuwerbaß. стр. 101.