Wp/rsk/Владимир Бильня

Владимир Бильня (*25. фебруар 1927—†5. юний 2006) - белетриста и историчар-публициста медзи югославянскима Русинами/Руснацами.

Владимир Бильня
Народзени	25. фебруара 1927.
Умар	5. юния 2006. (79 р.)
Державянство	югославянске
Язик творох	руски, сербски
Школа	Мишана гражданска школа
Универзитет	Висша официрска интендантска академия, Ленїнґрад
Период твореня	1968—2000
Жанри	литература, публицистика
Поховани	на Городским теметове у Новим Садзе

Биоґрафия

Владимир Бильня народзени 25. фебруара 1927. року у худобней фамелиї у Старим Вербаше, оцец Яков (1893-1942) и мац Ирина, народзена Пляскач (1895-1944). Закончел штири класи основней школи и три класи Мишаней гражданскей школи у Старим Вербаше. Шицки члени фамелиї Бильня були антифашистично ориєнтовани и активно участвовали у одпору нємецкей солдатески. Яков Бильня осудзени у Сеґедину на 15 роки робиї, барз побити умар у авґусту 1942. року, Владимиров брат Велимир осудзени на 20 роки а забити є на Восточним фронту 1943. року, мац Ирина умарла пре чежке малтретованє 1944. року. Владимир пошол до илеґалносци у авґусту 1943. року, преруцел ше до Босни и приключел ше ґу оперативним єдинком НОВ.

По законченю войни, Команда 36. войводянскей дивизиї (Вершец) послал Владимира Бильню на школованє у СССР хторе тирвало од фебруара 1946. по май 1948. року. Бул питомец Висшей официрскей интендантскей академиї у Ленїнґрадзе. По врацаню до жеми у маю 1948. року бул розпоредзени до специялней горскей бриґади у ранґу дивизиї на длужносц начальнїка костираня и команданта позадини. У тей єдинки, хтора була стационована у Кавадарцох, гарештовани є 21. юния 1950. року як ибеовец и осудзени на осем роки строгого гарешту зоз „дружтвено хасновиту роботу" (його старши брат Микола тиж препровадзел 6 роки, административно покарани зоз „дружтвено хасновиту роботу", на Голим отоку). У концлагерох Ст. Ґрадишка, Святи Ґрґур, Уґлян, Билеча и Голи Оток Владимир Бильня препровадзел шейсц роки и пущени є на условну шлєбоду алє ше мал двараз тижньово явяц УДБ-и. Шицок його живот и робота од 1955. до 1991. року цекли под нєпреривним надпатраньом орґанох УДБ-и. По войни, робел як буквоскладач у друкарнї видавательней хижи Дневник у Новим Садзе.

Литература и публицистика

До литературного швета вошол зоз свою першу приповедку Бачи Михал з брега (1968), хтору провадзели други приповедки, углавним о войни, хтори ше зявйовали у периодики Руснацох. Його перши зборнїк приповедкох Днї и ноци (1972) наградзени на конкурсу хтори обявени з нагоди 30-рочнїци народного повстаня у Югославиї. У Бильньовим дїлу доминую теми о борби процив Нємцох. Часц його другей прози дотика сучаснєйши збуваня у Югославиї а, з часу на час, його проза преходзи до журналистичних мемоарох. Таки стил характеризує його перши роман Аз єсм (1990). Написал роман о дзецох учашнїкох у НОР Дорушиц дугу (на сербским язику). Числени приповедки му обявени у руских периодичних виданьох.

♦ Автор є документарного филма Крик, режия Миша Белеґишанин.

♦ Бильня публиковал по сербски историю войводянских Русинох у першей половки ХХ вику, Rusini u Vojvodini: prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine, 1918-1945 (1989).

Вон цалого живота бул, у рамикох рускей култури и националносци, русинофил, почитовал и потримовал рускосц як основу еґзистенциї Руснацох у Войводини.

Владимир Бильня умар 5. юния 2006. року. Поховани на Городским теметове у Новим Садзе.

Литература

• A. D. Dulicenko. Die Entwicklung des literarischen Schaffens bei den Russinen in Jugoslawien. (Anhang: Die russinischen Schriftsteller in Jugoslawien). — Letopis, Reihe B, Budysin/Bautzen, 1974, Bd. 21/1, S. 32–33;

• Тамаш, Юлиян. Приповедна проза Владимира Бильнї. — Шветлосц, рок XVII, Нови Сад, 1979, ч. 5, с. 529–539;

• Тамаш, Jулијан Русинска књижевност. Историjа и статус. — Нови Сад: Матица српска, 1984, с.272–280;

• Тамаш, Юлиян. История рускей литератури. — Беоґрад: Завод за учебнїки и наставни средства, 1997, с. 236–, 508–.

Вонкашнї вязи

• Aleksandr D. Dulichenko (2005). Bil'nia, Vladimir. in Paul Robert Magocsi, Ivan Pop. //Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. p. 40. doi:10.3138/9781442674431. [ISBN 0-8020-3566-3].(англ.)

• А. З. 25. 2. 2022: Недожытых 95 років белетрісты і публіцісты – ВЛАДИМІРА БІЛЬНЇ.

• Дуличенко А. Д. (1997). Бильня, Владимир. // Русины. Малая энциклопедия. (русс.)

• Мишанич О. В. Бильня Володимир.// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. . (укр.)