Нож
Нож то ручни алат зоз оштрим боком и служи за резанє. Нож звичайно составени зоз металу з оштрим боком хтори притвердзени на ручку. Оштра часц ножа найчастейше кончиста, а може мац и два оштри боки. Ножи ше хасновали як алат и оружиє од каменого часу, односно од початку чловечества. Фаховци думаю же нож єдно з перших орудийох хтори оможлївел чловекови прежиц у природи.
Перши ножи були зоз кварцу або другей файти каменя, дакеди зоз ручку. Як єдно од найвчаснєйшх орудийох хторе чловечество хасновало, ножи ше зявели пред найменєй 2,5 милионами рокох.[1][2] Першобутно направени зоз древа, косцох и каменя (як цо то кварц и вулканска стина), през час, зоз злєпшованьом металурґиї и продукциї, оштри боки ножох правени зоз бакру, бронзи, желєза, челїку, керамики и титаниюму. Векшина сучасних ножох ма стаємни оштри боки або оштри боки хтори ше можу уложиц до ручки; файти и стили оштрих бокох ше розликую у зависносци од продукователя и места походзеня. Сировина ше меняла алє форма ножа углавном остала иста.
_74.jpg)
Вєдно зоз видлїчку и ложку, нож у заходним швеце од штреднього вику постал часц каждодньового прибору за єдзенє. Нєшка ше ножи за єдзенє углавним нє оштра, а за рихтанє єдлох ше хасную окремни кухньово ножи. На Заходзе ше усовершели и окремни кишенково ножи за вецей намени. Нож як оружиє занєдзбани, алє остал як алат за шицко[3].
Часци
Оштри боки ножа ше можу продуковац зоз рижних сировинох, од хторих кажда ма и предносци и нєдостатки. Углєнїков челїк, леґура желєза и углєнїка, може буц барз оштри. Длуго трима оштросц и лєгки є за оштренє, алє є подложни ардзи и шпляхом. Челїк хтори нє ардзави то леґура желєза, хрома, можебуц никла и молибдена и дакус углєнїка. Вон нє може буц таки оштри як нож з углєнїкового челїку, алє є барз одпорни на ардзу. Челїк хтори нє ардзави зоз високим процентом углєнїка зєдинює найлєпши прикмети углєнїкового челїка и челїка хтори нє ардзави. Од такого челїку ше продукую оштри боки ножа хтори нє меняю фарбу, нє зявюю ше на нїх шпляхи и длуго оставаю оштри. Ламиновани оштри часци составени зоз вецей металох, складаних до сендвича и на тот способ вихасновани добри прикмети тих металох. На приклад, твардейши, крегкчейши челїк може буц медзи вонкашнїма пасмами мегчейшого, твардейшого челїка хтори нє ардзави же би ше зменшала можлївосц ардзавеня. У тим случаю, заш лєм, резаца часц найбаржей ардзави и далєй нєзащицена.
Челїчни оштри часци ше формую зоз кованьом або одстраньованьом материялу. Ковани оштри боки ше правя зоз зогриваньом фалатка челїка, а потим формованьом док є горуци з помоцу млатка або преси. После формованя, челїк муши буц термично обробени и то на способ же ше го зогрива понад його критичну точку, а потим ше муши охладзиц же би постал черстви. После того, оштра часц ше зогрива до одредзеней точки и на тот способ постава оштрейша.
Кухньови прибор за єдзенє у масовней продукциї хаснує процеси кованя и одстраньованя материяла. Кованє звичайнє резервоване за драгши продукцийни линиї продукователя и часто ше може розликовац од линиї продуктох за одстраньованє пасмох по присуству интеґралней подпорки, гоч ше интеґрални подпорки можу виробиц зоз гоч хтору методу оформйованя.
Характеристики ножа хтори мож поскладац
У преклопним ножу оштри бок повязани з ручку зоз осовину, оможлївююци ножу же би ше го уложело до ручки. Же би нє пришло до калїченя особи хтора хаснує нож, пре случайне заверанє ножа у його руки, тоти ножи маю уложени механїзем за замиканє. Рижни поєдинци препоручую розлични механїзми замиканя пре причини як цо то перципована моц (безпечносц замчка), законїтосц и єдноставносц хаснованя.
Популарни механїзми за замиканє то:
- Шлїзкаци ставец – Найчастейше ше находзи на традицийних кишенкових ножох, отворена оштра часц ше нє замика, алє ше трима зоз помоцу федера хтори оможлївює же би ше оштра часц заварла до ручки кед ше применї одредзену силу.
- Замиканє –Познате як похребцинов замчок, таке замиканє уключує рухоме желєзко притвердзене за федер и може ше одомкнуц лєм зоз прицисканьом желєзка на долу же би ше ошлєбодзело ножик.
- Лайнерлок – Нож лайнерлок видумал Майкл Вокер. То нож хтори ше завера зоз замчком хтори ма и бочни федер и може ше заверац и отверац зоз єдну руку безповторного позиционованя ножа у руки.
- Рамикови замчок – Тот механїзем за замиканє, наволани ище и монолок, видумал продукователь ножох по нарученю Криса Ривса за Себензу, и то лєпша вариянта лайнерлока. Рамикови замчок роби подобнє як и при лайнерлоку, алє хаснує єдну часц на ручки ножа место окремней часци у ручки же би тримал оштру часц на месце.
- Аксис лок – Механїзем за замиканє окреме лиценцовани за Бенчмейд, фабрику ножох. Цилиндричне лєжиско зацагнуте так же вискочи медзи оштру часц ножа и ручки же би замкнул оштру часц и застановел ю у отвореним положеню.
„Габаста” прикмета ище єден дизайн, хтори хаснує часточку вонкашнєй оштрей часци ножа же би ше влапел за кишенку док ше вицагує, теди ше и сам нож отвори; Тот нож патентовал Ернест Емерсон и нє хаснує шє лєм на Емерсонових ножох, алє и на ножох других продуковательох.
Автоматски ножи або скакавци ше отвераю з помоцу енерґиї зоз федера хтора ше ошлєбодзує кед хаснователь прицишнє ґомбичку або федер на ручки ножа. Хаснованє тих ножох барз огранїчене зоз законом у Велькей Британиї и у векшини америцких державох.
Ножи хтори ше вше частейше хасную то ножи хтори ше отвераю з помоцу федера за порушованє оштрей часци после єй порушованя под одредзеним углом. Вони ше од автоматских ножох розликую по тим же оштра часц нє вискакує з помоцу ґомбички на ручки алє порушовач отвераня сама оштра часц.
Вонкашнї вязи
- САД: Фабрични процес виробку кухньових ножох у Мериленду 1950-тих рокох-Урядови ютюб канал.
- Нємецка: Фабрични виробок Солинген кухньових ножох у Вустхову, Вустхов - Урядови ютюб канал.
- Найлєпши и найгорши способ оштреня и умиваня ножох, Епикюриосити - Урядови ютюб канал.
Референци
- ↑ „No. 1 The knife”. Forbes. 2005-08-31.
- ↑ „Early Human Evolution: Early Human Culture”.
- ↑ Kertzman, Joe (2007). Art of the Knife. Iola, WI: Krause Publications. стр. 3—6. ISBN 978-0-89689-470-9.