Михал Биркаш (*12. юлий 1910—†9. новембер 1970), поет, зазберовач усней творчосци и новинар-аматер.
| Михал Биркаш | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 12. юлия 1910. |
| Умар | 9. новембра 1970. (60) |
| Державянство | угорске, югославянске |
| Язик творох | руски |
| Школа | основна |
| Период твореня | 1928—1970. |
| Жанри | поезия, новинарство, |
| Поховани | у Руским Керестуре |
Биоґрафия
Михал Биркаш народзени 12. юлия 1910. року у Руским Керестуре од оца Михала и мацери Юли нар. Тиркайла. Михал мал и брата Владу.
Зоз литературну творчосцу ше почал занїмад ище у младосци. Як єден з наших ридких и окреме плодних поетох-селянох медзи двома войнами, найвекшу часц писньох обявел у Просвитових Руских календарох. Источасно, успишно ше занїмал зоз зазберованьом народней усней творчосци, окреме мудрих виреченьох, а замеркована и його робота як новинара, писателя популарних статьох з обласци селянского ґаздованя. Таку роботу му похвалєл и сам Гавриїл Костельник, та то за младого Михала Биркаша бул вельки стимул за дальши анґажман на тим полю култури и литератури.
Перши його писнї написани виразно у духу поетики усней лирики, алє уж познєйши указую на будуци основни квалитет тей поезиї, виразне познанє живота, природи, стварносци, атмосфери, з котрей без сумнїву знал талантовано вибрац репрезентативни слики у функциї зявеня о котрим шпивал, цо найщешлївше пришло до вираженя у його писньох обявйованих у Руским слове (Литературним слове) од 1964. до 1970. року. З правом мож повесц же Биркаш поет поля и рочних часцох котри уноша пременки до його способу живота и випатрунку, алє вон тиж поет котри зна повязац шор поетичних сликох, вибраних як репрезентативни за одредзену ситуацию, з власним лиричним субєктом котри найчастейше чувствує преходносц власного живота, на єдним рефлексивним уровню виражену.
Єден зоз значних сеґментох Биркашовей поезиї то писнї на релиґийни теми, котри нє преставал писац анї у повойновим периодзе, а останє запаметани и по тим же бул єден з ридких авторох у рускей поезиї котри ше таки писнї нє бал друковац у чаше кед то вообще нє було препоручлїве.
Михал Биркаш бул винчани зоз Єлену родз. Хромиш родом зоз Коцура. У малженстве мали двох синох, Якима и Янка.
Михал Биркаш умар у Руским Керестуре 9. новембра 1970. року. Поховани є на валалским теметове.
Литература
- Јулијан Тамаш, Михал Биркаш, Русинска књижевност, историја и статус, Матица српска, 1984. б. 190-192
- Михал Биркаш, Християнски часопис Дзвони, рок II, ч. 7 (19), юлий 1995, бок 18.