Керестурска грекокатолїцка епархия, односно Грекокатолїцка епархия Святого Миколая у Руским Керестурe то восточнокатолїцка, односно грекокатолїцка епархия хтора облапя подруче Сербиї. Состойна є часц Католїцкей церкви алє нє припада Беоґрадскому надвладичеству, алє є директно поддана римскому папови. Настала 2018. року зоз подзвигованьом дотедишнього Грекокатолїцкого апостолского еґзархата у Сербиї на ступень епархиї, зоз шедзиском у Руским Керестуре. Найвекша часц вирних тей епархиї припада меншинским заєднїцом, рускей и українскей. На чолє епархиї владика Дюра Джуджар.
| Основни податки | |
|---|---|
  Катедрална церква Св. оца Миколая, Руски Керестур
| |
| Снованє | 2018. |
| Шедзиско | Руски Керестур, Сербия |
| Язик | церковнославянски |
История
Концом 17. и на початку 18. вику, по установйованю Габзбурґскей власци на подручох Бачки, Сриму и Баната, у тих обласцох обновена робота на унияценю православних Сербох. Уж под час Бечскей войни (1683-1699), пробоване формовац окремне униятске владичество у обласцох Сриму и долнєй Славониї алє ше то нє удало.
Штредком 18. вику почало присельованє карпатских Русинох до тедишнєй южней Угорскей. Русинске жительство, хторе з найвекшей часци було грекокатолїцкого виросповиданя, населєне у даєдних бачких и сримских валалох. На початку, Русини грекокатолїки отримовали вязу зоз своїю матичну Мукачовску грекокатолїцку епархию. Медзитим, после формованя Крижевскей грекокатолїцкей епархиї (1777), шицки русински грекокатолїцки парохиї у тедишнєй южней Угорскей положени под компетенцию крижевски грекокатолїцких владикох.
Зоз кладзеньом грекокатолїцких Руснацох под комптетенцию Крижевскей епархиї очежана отримованє їх вязох зоз Мукачевску епархию. На тото ше у цеку 19. вику надовязала и политика мадяризациї, хтору запровадзовала тедишня угорска власц хтора Руснацом нє припознавала аж анї їх народне мено алє их, як и других восточних Славянох, наволовала Рутенами (лат. Rutheni). Исту терминолоґию хасновали и тедишнї грекокатолїцки епархийни власци (крижевска, мукачовска и прешовска), хтори тиж так нє припознавали руске народне мано, а дзепоєдни грекокатолїцки владикове були отворени прихильнїки мадяризациї медзи Руснацами.
Участвованє грекокатолїцкого священства у запровадзованю антирусинскей политики досягло верх под час Першей шветовей войни (1914-1918). Уж у 1915. року ґрупа грекокатолїцких паноцох вимагала урядову забрану хаснованя русинского народного мена, на цо ше потим навязала и вимога дзепоєдних грекокатолїцких владикох же би ше русинску кирилку забранєло и заменєло зоз латинку, цо потим и запровадзене зоз силу державней власци.
Нєпостредно по законченю Першей шветовей войни представнїки Руснацох грекокатолїкох участвовали у роботи Велькей народней скупштини хтора зашедала у Новим Садзе а на хторей 25. новембра 1918. року принєшена одлука о зєдинєню Баната, Бачки и Баранї зоз Сербию.
На чоло Крижевскей епархиї 1920. року пришол Дионизиє Няраде (умар 1940.) хтори бул родом зоз Руского Керестура. Медзитим, нови владика ше нєодлуга указал як прихильнїк українскей националней идеолоґиї, так же под час його управи медзи Руснацами грекокатолїками пришло до перших обачлївих дзелєньох на два струї, на русинску и проукраїнску, а тото дзелєнє потим предлужело обтерховйовац грекокатолїцку заєднїцу аж по нєшкайши днї.
Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Чарней Гори (2003-2013)
После формованя нєзависних державох на просторе бувшей Югославиї иницировани поступок за иншаке орґанизованє одношеньох на подручу ище вше єдинственей Крижевскей епархиї хторе аж по 2001. рок облапяло грекокатолїкох на вкупней териториї бувшей СФРЮ и шицких нових державох єй нашлїднїкох: Словениї, Горватскей, Босни и Герцеґовини, тедишнє Союзней Републики Югославиї (Сербия и Чарна Гора) и нєшкайшей Сиверней Македониї. Перши пременки окончени 2001. року кед формовани Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Македониї, хтори бул у подполносци оддвоєни од Крижевскей епархиї и нєпостредно поддани Ватикану.
Потим 28. авґуста 2003. року за грекокатолїкох Сербиї и Чарней Гори формовани окремни Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Чарней Гори, односно (лат. Exarchia Apostolica pro fidelibus ritus byzantini in Serbia et Monte Nigro). Тот еґзархат затримал вязу зоз Крижевским владичеством. За першого грекокатолїцкого еґзарха у Сербиї и Чарней Гори поставени владика Георгий Дюра Джуджар.
Потедишня грекокатолїцка церква Святого Миколая у Руским Керестуре подзвигнута на ступень соборней (катедралней) церкви. Спрам податкох з 2004. року новоформовани еґзархат на подручох Сербиї и Чарней Гори облапял 26 парохиї зоз 17 церквами и вкупно 22.934 вирнїками, хтори по етнїчней припадносци були углавним Руснаци, Українци и Румунє. Спрам податкох зоз 2009. року Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Чарней Гори мал 22.369 вирних и 18 паноцох.
Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї (2013-2018)
До значнєйших пременкох пришло 2013. року кед грекокатолїки у Чарней Гори видвоєни зоз компетенциї Грекокатолїцкого апостолского еґзархата у Сербиї и Чарней Гори и нєпостредно поддани римокатолїцким владиком у Чарней Гори, з чим компетенция того еґзархата зведзена лєм на територию Сербиї. Од того часу його урядова назва глашела: Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї (лат. Exarchia Apostolica pro fidelibus ritus byzantini in Serbia).
Спрам тедишнього стану, Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї и Крижевска епархия вєдно творели Грекокатолїцку церкву у Сербиї и Горватскей, хора службу божу отримує на славянским обряду и хаснує церковнославянски язик и кирилку. Спрам податкох зоз 2013. року, реформовани Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї мал 22,085 вирних и 20 паноцох.
Терашнї стан: Керестурска грекокатолїцка епархия (2018- )
З одлуку римского папи од 6. децембра 2018. року потедишнї Грекокатолїцки апостолски еґзархат у Сербиї подзвигнути на ступень епархиї, под урядову назву: Грекокатолїцка епархия Святого Миколая у Руским Керестуре. Источасно, за першого керестурского грекокатолїцкого владику меновани потедишнї еґзарх Дюра Джуджар.
Понеже найвекша часц вирних хтори у компетенциї тей епархиї то етнїчни Руснаци, владичество отримує окремни одношеня зоз Русинску грекокатолїцку церкву, односно зоз Мукачевску грекокатолїцку епархию у хторей Дюра Джуджар служел як помоцни владика пред тим як бул 2003. року поставени за еґзарха. Тиж так, епархия отримує окремни вязи зоз сушедну Румунску грекокатолїцку церкву а тиж так и зоз Українску грекокатолїцку церкву.
Ґалерия
-
Грекокатолїцка церква , Коцур -
Грекокатолїцка церква Св. апостолох Петра и Павла, Нови Сад -
Грекокатолїцка церква Вознесеня Господнього, Сримска Митровица -
Руски двор, Шид -
Церква народзеня Пресвятей Богородици, Дюрдьов -
Грекокатолїцка церква у Вербаше
Литература
- Biljnja, Vladimir (1987). Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918—1945). Novi Sad: Dnevnik.
- Varga, Vladislav (2018). Iz istorije Grkokatoličke crkve u Sremskoj Mitrovici. Sremska Mitrovica: Grkokatolička parohija Vaznesenja Gospodnjeg.
- Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745—1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.
- Рамач, Янко (1993). Кратка история Руснацох (1745—1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла.
- Фейса, Михайло (2015). Чувар вири, язика и руского народа: 250 роки коцурскей грекокатолїцкей церкви. Нови Сад: Прометеј.
- Шанта, Владимир (2002). Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон.
Вонкашнї вязи
- Преглашена грекокатолїцка епархия у Сербиї, владика Джуджар постал перши епископ, Радио Телевизия Войводини, 06. децембер 2018.