Капуста (лат. Brassica oleracea var. capitata) дворочна, култивована, лїсцаста рошлїна хтора представя важну желєняву у чловековим костираню. Настала зоз селекцию дзивей капусти у длугим часовим периодзе. Коло кромплї, пасулї и паприґи спада медзи найважнєйши файти у нас, а трима ше ю за народни тунї поживови артикл. Є ше ю на швижо як шалату, як вариво, а служи и за квашенє – гоч гобльовану, гоч як крижалки за правенє сарми.
| Капуста | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство: | Plantae |
| Дивизия: | Plantae |
| Класа: | Magnoliopsida |
| Ряд: | Brassicales |
| Фамилия: | Brassicaceae |
| Род: | Brassica |
| Файта: | B. oleracea |
| Двойна назва | |
Brassica oleracea L
| |
Опис
Капуста дворочна або вецейрочна лїсцаста рошлїна. У першим року ше формує главка хтора ма скрацене стебелко, зоз хторого виходза велї вельки груби лїсца. Шлїдуюцого року ше розвива стебло високе и до два метери. Споднї лїсца на стебелку широки, облапяю стебелко, а верхнї длуговасти и шедзаци. Квитки ґруповани до верхнїх розтрешених ґириздох. Коренково лїсцочка жовти и квитню од априла до мая.
Сорти
Спрам длужини веґетациї, єст вчасни сорти (100-115 днї), штреднї (115-125) и позни (вецей як 125). Барз квалитетна, з твардима главками, стара сорта цо найпознатша у Войводини то футожска капуста. Єй веґетацийни период тирва 140-150 днї, зрезує ше ю вєшенї кед главки тварди, алє ше зрезованє муши закончиц пред моцнима мразами.
Єст и украсна капуста хтору ше хова у черепох або у заградки як квеце. Найчастейше є лиловей є фарби, мишане з билима и белавкастима бренованима лїсцами. Може прежимовац вонка, нє змаржнє и приємни є украс цалу жиму.
Енерґетска и нутритивна вредносц
Капуста желєнява високей биолоґийней и нїзкей калорийней вредносци (24 kcal/100 g), а просеково ма: 92,52% води; 1,21% бильчки; 0,18% масци и 2,3% диєтетски влакна. Найвецей заступени: витамин Ц (42 mg/100 g) и бета-каротен (провитамин витамину A), а потим шлїдза минерали: калиюм, желєзо, маґнезиюм, сумпор и бакар. Количества натриюму мали, та добре одношенє калциюму и фосфору обезпечує максималне вихасновйованє калциюму у орґанизме.
Лїковитосц
Доказане же зоз соком швижей капусти мож успишнє лїчиц вред на жалудку и запалєнє грубого черева. З капусту ше до орґанизму уноши найактивнєйши елементи за отримованє биолоґийней ровноваги орґанизма и за одбрану орґанизма од рижних хоротох. Богата є з целулозу хтора злєпшує претровйованє, добре дїйствує на зарастанє ранох и превентивно помага при прехлади и кашлю.
Новши виглєдованя указую же порядне хаснованє желєняви з фамилиї капустових хрошлїнох може буц окреме ефикасне у зменшаню ризику од зявеня рака. Компоненти за хтори ше трима же су „одвичательни“ за таке дїйствованє желєняви то фитохемикалиї (биолоґийно активни рошлїнски єдинєня хтори у сотруднїцтве з витаминами и минералами добре дїйствую на здравє). Вони маю защитне дїйствованє так же утвердзую и злєпшую одбранєбни механїзми у орґанизме. Кед ше капусту длуго вари, обачлїво ше зменшує єй нутритивна вредносц. Же би ше зопарло вельке траценє драгоциних состойкох при вареню, капусту треба положиц до врацей, место до жимней води.
Капуста драгоцени поживовови артикл пре тартронску квашнїну хтора спомалшує претворйованє цукру и других угльових гидратох до масци. Прето є добра за зменшанє тїлесней чежини.
Литература
Енциклопедия Нового Саду 12, КОС -ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 198
Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 51, 61, 62
Вонкашнї вязи
Купус, Википедија на српском језику