Володимир Гнатюк (*9. май 1871 - †6. октобер 1926) українски етнолоґ, записовач усного народного скарбу, публицист, язикознавец и културни дїяч.
| Володимир Гнатюк | |
|---|---|
| |
| Народзени | 9. мая 1871. |
| Умар | 6. октобра 1926. (55) |
| Державянство | угорске, українске |
| Язик творох | українски |
| Школа | Ґимназия у Станиславове
(нєшка Ивано-Франкивск) |
| Универзитет | Универзитет у Львове |
| Период твореня | 1895 -1926 |
| Жанри | етнолоґия, публицистика,
язикознавство, култура |
| Поховани | у Львове |
Биоґрафия edit
Володимир Гнатюк ше народзел 9. мая 1871. року у галицким валале Велеснїв у Австро-Угорскей (нєшка Україна), у худобней селянскей фамилиї. Оцец Михайло и мац Василина мали седем членох фамилиї, а шицкого єден гектар жеми. Же би мог витримац фамилию, оцец ше занїмал и зоз ткацтвом, алє як надарени бистри селян, хтори ше добре знаходзел у церковних кнїжкох, даскельо роки окончовал и длужносц дзияка, а вец ше з фамилию преселєл до валалу Плужники и предлужел ше занїмац зоз ткацтвом и польодїлством. Ту його син Володимир закончел 2 класи основней школи, а трецу и штварту класу закончел у срезким месце Бучачу. Ту започал ходзиц и до ґимназиї, алє ю закончел у Станиславове (нєшка Ивано-Франкивск), а студиї на Филозофским факултету Универзитета у Львове 1898. року.
Ище як школяр ґимназиї Володимир Гнатюк ше 15. новембра 1894. року оженєл зоз Олену Майковску, дзивку грекокатолїцкого паноца, а о мешац зложел матуру. Универзитет закончел як оцец двох дзивчаткох.
Наукова робота edit
Ище як студент другого року почал ше интензивнєйше занїмац зоз зазберованьом усного народного скарбу. Так ше 1987. року заинтересовал у за живот Руснацох у Бачкей и Сриме. У юнию 1897. року припутовал до Керестура, а вец и до Коцуре и Нового Саду. За нєполни три мешаци вон од наших предкох у Керестуре и Коцуре записал 430 народни шпиванки и 220 прозни твори, а попри тим детально описал керестурску свадзбу, обявел Керестурску хронїку, обсяжну статю з насловом „Руски населєня у Бачкей“, „Поетични талант медзи бачванскима Русинами“(у хторей рецензовал Костельников идилски венєц „З мойого валала“), и даскельо полемични написи у вязи зоз националним идентитетом бачванско-сримских Руснацох.
Под директним уплївом Володимира Гнатюка млади Гавриїл Костельник, теди школяр заґребскей ґимназиї, 1904. року видал идилски венєц З мойого валал написани на руским народним язику. Истого, 1904. року, дзекуюци закладаню Володимира Гнатюка и академика А. Шахматова з Академиї наукох у Петербурґу, Гавриїл Костельник достал за тот литературни твор пенєжну награду Русийскей Академиї Наукох у Петербурґу.
Шицки спомнути записи и статнї обявел у штирох томох Етноґрафичного зборнїка Наукового товариства „Шевченко“ у Львове у периодзе од 1897. по 1911. рок. Шицки штири томи Новинско-видавательне подприємство „Руске слово“ Нови Сад фототипски превидало у периодзе 1985-1986 (том І: Угроруски духовни писнї 1985, том ІІ: Байки, легенди, історичні перекази, новели, анекдоти з Бачки 1986, том ІІІ: Казки з Бачки 1986, том ІV : І. Західні угорсько-руські комітати, ІІ. Бач-Бодрогсшкий комітат). Ґу нїм доложело и пияти том до хторого позберани Гнатюково розправи и статї о Русинох Бачкей, Сриме и Славониї (1988).
Гнатюково записи нашого усного народного скарбу представяю фундамент на хторим стої история литератури бачванско-сримских Руснацох.
Володимир Гнатюк бул єден з редакторох Литературно-наукового вистника и Етноґрафичного зборнїка. По законченю универзитета од 1899. та по шмерц бул секретар Наукового товариства Шевченка. Од 1902. року бул дописни член Русийскей академиї наукох. Од 1916. року бул на чолє Етноґрафичней секциї Наукового товариства Шевченка.
Володимир Гнатюк умар 6. октобра 1926. у Львове (теди Польска) и поховани є на Личакивским теметове нєдалєко од гроба Ивана Франка. Познєйше, Гнатюково меном дате Тернопильскому националному педаґоґийному универзитету, ґимназиї у Бучачу, а у його родимим валалє Велеснїву збудовани етноґрафично-мемориялни музей з його меном.
Литература edit
1. Павло Роберт Маґочій, Іван Поп: Гнатюк Володимир Михайлович //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 (укр.) Сс.135–136
2. Народни приповедки бачваньских Русинох (вибрал и до друку приготовел Дюра Латяк), „Руске слово“ Руски Керестур, 1967.
3. Руски народни писнї (зредаґовал и до друку приготовел Дюра Латяк), „Руске слово“ Н. Сад, 1972.
4. М. Мушинка: Листування Г. Костельника з В. Гнатюком, „Шветлосц“ ч. 3/1967.
5. Микола Мушинка Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність у галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка ./ Праці Філологічної Секції / Том 207 — Париж–Нью-Йорк–Сідней–Торонто, 1987
Вонкашнї вязи edit
Гнатюк Володимир Михайлович, Енциклопедія Сучасної України, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.