Др Владимир Солонар Ph. D. (*8. децембер 1926—†13. октобер 2012), патолоґ, руски интелектуалєц и почитовани предняк медзи виселєнцами у ЗАД.
Владимир Солонар | |
---|---|
Народзени | 8. децембра 1926. |
Умар | 13. октобра 2012. (86) |
Державянство | югославянске, америцке |
Язик творох | анґлийски, руски |
Школа | Ґимназия, Нови Сад и Бая |
Универзитет | Медицински факултет, Заґреб |
Период твореня | 1959—2011 |
Жанри | медицина, малярство |
Поховани | у Сиєтлу, ЗАД |
Биоґрафия
Владимир Солонар ше народзел 1926. року у Вербаше як перше дзецко у фамелиї Констатнина и Єлени Солонар родз. Полївка, познатей керестурскей апатикарки и здравственей просветительки. Владимир мал младшу шестру Єлену. Дзецинство препровадзел у Руским Керестуре дзе закончел основну школу. Перши штири роки ґимназиї закончел у Новим Садзе дзе и матуровал после Другей шветовей войни. Под час войни бул у у ґимназиї у Баї при римокатолїцких монахох, цистерцитох. До войни пошол як припаднїк Народноошлєбодительного войска Югославиї кед му було 17 роки, вєшенї 1944. року, и служел у артилєриї зоз ище штирома Керестурцами.
Медицину Владимир Солонар студирал на Медицинским факултету у Заґребе дзе дипломовал 1953. року и такой предлужел и штирирочну специялизацию у обласци патолоґиї у Покраїнскей больнїци у Новим Садзе.
Владимир Солонар пошол до Французкей 1959. року и там остал жадаюци лєпши животни условия и себе и свойому потомству. Два роки робел у больнїцох на патолоґиї алє вечарами учел анґлийски язик. Року 1961. одпутовал до Америки дзе патолоґове були глєдани фаховци. Припознали му диплому зоз заґребского универзитета после поступку нострификациї. У Америки почали його библийски седем посни роки – мушел учиц язик, обнавяц специялизацию алє и робиц у больнїцох. Перши пейц роки жил у Филаделфиї, у держави Пенсилваниї, дзе ше 1962. року оженєл зоз Хилду Улман, емиґрантку хтору бурї живота принєсли до Америки зоз тедишнєй Восточней Нємецкей. Ту ше им народзел и перши син Артур.
Др Солонар ше 1966. року преселєл зоз фамелию до Сиєтлу, у держави Вашинґтон дзе по другираз закончел специялизацию у патолоґиї. Ту ше им народзели дзивка Корина и младши син Теди. 1968. року Владимир Солонар достал роботу у єдней больнїци у держави Монтани. У восточней часци тей союзней держави вон служел 23 роки як больнїцки патолоґ и зоз роботу покривал територию вельку як цала Бачка а на нєй жили лєм коло 40.000 людзе.
Владимир Солонар пошол до пензиї 1990. року. Як пензионер зоз супругу Хилду жил у заходней Монтани, у варощику Полсон.
Любов ґу мальованю
Такой по пензионовню Владимир Солонар ше уписал до єдного коледжу бо жадал прешириц знаня у єдней обласци хтору од малючка любел а то райзованє и мальованє. Єден рок студирал предмет Мальованє зоз олєйовима фарбами, учел, испити складал як кажди студент у коледжу, а було му теди 64 роки. И од 1992. року вон нєпреривно мальовал. У тей роботи вон дожил вельо радосци, уживал у тим. Як сам гварел, у Монтанти хвиля зна буц барз сурова, особлїво вжиме, алє вон себе долу, ми би то наволали пиньвица, вон себе там направел ателє и там мальовал, нє бул, як приповедал, анї вистати, анї гладни, лєм мальовал и мальовал, дзекеди и до позних вечарших годзинох. Тота активносц му приношела душевни мир и чувала му здравє.
Др Солонар бул ценєни специялиста, познати дохтор алє и почитовани виселєнєц хтори отримовал контакти зоз вецей нашима Руснацами виселєнцами зоз Войводини. И шицким нєскрито приповедал о своїм смутку за старим крайом, окреме за Руским Керестуром у хторим, голєм у памяткох, барз часто пребувал.
Вон чувствовал скрито-носталґичну любов ґу старому краю, бул широкого образованя, високей особней култури, пошвецени своєй фамелиї и своєй роботи. Др Солонар бул родолюб у найкрасшим значеню того слова. Як гуманиста др Владимир Солонар бул емотивни и зоз розвиту емпатию, у основи перфекциониста, з розвиту естетику, надарени и креативни, а од малючка мал усадзени и розвити релиґиозни погляд на живот.
У медзичаше Владимир и Хилад Солонар достали и шесцеро унуки. На початку 2012. року Солонарово ше преселєли до варошу Исаквах при Сиєтлу на поволанку їх дзивки Корини хтора жадала же би були блїжей. Нажаль, у новим краю др Солонар бул лєм нєполни рок. Здравє ше му погоршовало, шерцо вше баржей слабело и на концу престало дуркац.
Др Владимир Солонар (Dr. Waldo Konstantnin Solonar, Ph. D.), патолоґ у пензиї, умар соботу 13. октобра 2012. року у болнїци Шведски медицински центер у Сиетлу, у америцкей союзней держави Вашинґтон. Поховани бул пияток, 19. октобра 2012. року.
Литература
- Владимир Солонар: Константин и Єлена Солонар, Дзвони, християнски часопис, рок V, ч. 9, септембер 1998, б. 16-17.
Вонкашнї вязи
- Гавриїл Колєсар, Торонто, Канада: Радосци и смутки двох руских преднякох у виселєнстве: др Владимир Солонар (1926-2012), патолоґ и Дюра Шовш (1929-2020), ветеринар, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 26, 2021. б. 248.
- Владимир К. Солонар:А пол шерца вше останє у старим краю..., Руснаци у швеце, Рок III, ч. 1, Януар - Април 2004 (ч. 5), б. 8.
- Гавриїл Колєсар: Др Владимир Солонар (1926-2012), Руснаци у швеце, Рок ХI, ч. 3, Септембер-Децембер, 2012 (ч. 31), б. 26.
Ґалерия
-
Владимиров дїдо Михаил Поливка з унуку, 1932. рок