Wt/rue/їмати

Русиньскый

Етімолоґія

З праславяньского *imati («брати»), незавершеного часослова з *jьmǫ, *jęti, (поз. возьму, взяти). Поз. тыж латиньске emō, літовске imu (вшыткы — з праіндоевропского *h₁em-).

Іншы варіанты

імати

Высловность

МФА: /ji'mati/
МФА: /jɪ'matɪ/ (Підк.)

Часослово

їмати (V. класа, 1. ґрупа, 1. підтіп (чітати), незавершеного виду, переходне)

хапати дашто, што ся двигать
нихто тоту лопту не їмав

Поз. тыж їмити, поїмати (заверш. виду)

Часованя

Часованя часослова «їмати»

Час:	Минулый		Теперїшнїй		Будучій		Розк. способ
Чісло:	єд.	мн.	єд.	мн.	єд.	мн.	єд.	мн.
I особа	їмав єм, їмала єм/їмала‑м, їмало єм/їмало‑м	їмали сьме	їмаю/їмам	їмаєме/їмаме	буду їмати	будеме їмати	—	їмайме
II особа	їмав єсь, їмала єсь/їмала‑сь, їмало єсь/їмало‑сь	їмали сьте	їмаєш/їмаш	їмаєте/їмате	будеш їмати	будете їмати	їмай	їмайте
III особа	їмав, їмала, їмало	їмали	їмає/їмать	їмають	буде їмати	будуть їмати	няй їмає/їмать	няй їмають

Род/чісло:	муж.	жен.	сер.	мн. ч.
Часопридавник теперїшнёго часу	їмаючій	їмаюча	їмаюче	їмаючі
Часопридавник минулого часу (актівный)	їмавшый	їмавша	їмавше	їмавшы
Часопридавник минулого часу (пасівный)	їменый	їмена	їмене	їмены
Часоприсловник теперїшнёго часу	їмаючі
Часоприсловник минулого часу	їмавши