 | ꠃꠇ꠆ꠞꠦꠘꠤ ꠝꠣꠔꠕꠘꠦ ꠅꠘꠥꠛꠣꠖ ꠇꠞꠣꠞ ꠅꠘꠥꠞꠥꠗ ⁕ ꠇꠤꠀꠘꠕꠘꠦ ꠀꠘꠣ ꠅꠁꠍꠦ ꠀꠞ ꠇꠣꠞ ꠇꠣꠞ ꠅꠛꠖꠣꠘ ꠀꠍꠦ ꠁꠔꠣ ꠖꠦꠈꠣꠞ ꠟꠣꠉꠤ uk:q:ꠜ꠆ꠎꠣꠡꠤꠟ ꠅꠜꠡꠤꠎꠦꠘꠇꠧ ꠖꠦꠈꠃꠇ꠆ꠇꠣ ⁕ |
ꠒꠣꠇ edit
| “ | Я Василя Овсієнка знаю з 1968 року, коли я вступив в університет Тараса Шевченка, а Василь був курсом старше. Він до читальної зали буквально біг. І не виходив з неї, коли всі розважалися. Василь нас багато чому навчив, скажімо, коли співають зі сцени «Заповіт» Тараса Шевченка, треба всім підводитись. Для нас, сільських хлопців та дівчат — це було новим. А потім, після повернення із заслання вже, Василь надрукував першу книгу «Світло людей»[1] | ” |
| “ | Завдяки йому народ України багато знає про правозахисний рух. Це був героїчний видатний рух. Я пригадую британський журнал "Індекс" написав, що 45% дисидентів та правозахисників були українцями. Так що внесок цього руху у здобуття Незалежності й становленні державності величезний. Якраз Незалежність і державність Україні не подарував ніхто — її здобули дуже великою кров’ю і ціною. У тому числі подвигами таких скромних і дуже сильних людей як Василь<ref name="vech> | ” |
ꠟꠇ edit
- ↑ «Відходять титани»: у Києві попрощались з дисидентом-шістдесятником Василем Овсієнком Вечірній Київ, 21 липня 2023