Сукню, як часц облєчива, ноша жени и дзивчата.
Длужина сукнї завиши од моди и од того з якей нагоди ше ю ноши. Може буц длугока аж по жем, або кратка понад колєн. Випатрунок сукнї ше менял през историю, так же єст рижни файти и крої.
Опис
Сукня то вонкашня часц облєчива хтора ше состої з горнєй узшей и долнєй ширшей часци и мож ю ушиц з єдней або вецей часцох. У сущносци, сукня за жени и дзивчата, пригодна, шветочна або каждодньова часц облєчива.
Патраци през историю, под назву сукня ше подрозумйовало и други часци облєчива, як цо то: корсет (мидер), хустка, подсукня (подолок).
История
Стари Римянє ношели сподню сукню, подобну кошулї, и верхню длугоку сукню, ткв. тоґу. З часом сукнї постали зложенши и богатши. У варошох ше баржей провадзело моду, а на валалє ше углавним ношело народне облєчиво. Було сукнї на кажди дзень и шветочни сукнї хтори були розкошнєйши. Шило ше их зоз лєну, конопи, памуку, волни и гадвабу. Обовязно ше ношело сукнї хтори були длугоки по костки або по жем. Тиж так, аж по 1800. рок жени нє ношели панталони, алє сукнї и шоси. У чаше бароку, жени ношели прекрасни широки сукнї зоз корсетом.
11. вик
У 11. вику жени у Европи ношели длугши сукнї подобни хлопским, були ширши, по або попод колєн, з украшенима рубцами.
16. вик
Коло 1550-их рокох, жени штреднього и висшого сталежу, попри сукнї, ношели и мантли, хустки, заглавчки за плєца (волали ше просто: плєца). Споднї шмати ше нє ношело. У Анґлиї кралїца Елизабета розказовала цо жени шму ношиц. Французкинї були инспировани з корсетами у шпанским стилу и тиж ношели газучки хтори були барз назберани. Сукнї у тим чаше були украшовани зоз вишивками.
У Русиї, у 16. и 17. вику, сукнї були указателї положеня женох у їх фамелиї або дружтве.
17. вик
Голандия, центер текстилней продукциї, була окреме замеркована у обласци иновацийох у моди облєканя 17. вику. У британских колонийох, сукнї зложени з вецей часцох, були популарни алє нє луксузни. Богати жени хтори бивали у шпанских и голандских колонийох у Америки часто ношели сукнї хтори були популарни у їх завичаю.
18. вик
Вельки, троуглови випатрунок сукньох бул популарни у 18. вику. Таки сукнї були широки и подопарти зоз сподню сукню и обручами. Хасновало ше бляди фарби. Французка мода хтора ше одношела на сукнї ше барз швидко меняла у другей половки 18. вику. Длужина сукньох була од колєн по жем. Медзи 1740. и 1770. роком, французка сукня була барз популарна медзи женми зоз висшей дружтвеней класи. Империялни стил постал популарни после Французкей револуциї, а тот єдноставни стил облєканя окреме любела Жозефина Бонапарта, Напоелонова супруга. У чаше револуциї були популарни и сукнї-кошулї и negligée à la patriot, хтори на себе мали и фарби застави: червену, билу и белаву.
Женски сукнї ше у 19. вику почали класификовац спрам наменки и часци дня кеди ше их ношело. Сукнї зоз високим пасом були популарни по 1830. рок.
Жени могли сами ушиц сукню так же хасновали крої з паперу хтори були доступни од 1860. року. Почала их правиц Батерик Паблишинґ компания, а були класификовани по велькосци, цо було иновация.
- Сукня за винчанє (кабат) – звичайно била, длугока
- Мала чарна сукня – скромна, вечарша або коктел-сукня модней креаторки Коко Шанел
- Матурска сукня – шветочна сукня за преславу матури
- Коктел-сукня – сукня за забаву
- Сукня за бал
- Вечарша сукня – сукня за виход на вечаршу забаву
- Роботна сукня – сукня за роботу
- Лєтня сукня – сукня зоз ценкого материялу, ноши ше влєце
Вонкашнї вязи
- Мода, давно и нєшка modanekadisad.wordpress.com
- Француска мода francuska0.weebly.com