Wp/rsk/Страка

Страка (лат. Pica pica)

Страка
Наукова класификация
Царство: Тип: Класа: Ряд: Фамилия: Род: Файта:	Animalia Chordata Aves Passeriformes Corvidae Pica P. pica
Биномне мено
Pica pica

Опис

Страка (серб. сврака) то птица зоз роду стракох хтори припада фамелиї вранох. Жиє у найвекшей часци Евроазиї и сиверней Африки. Страка ма цело длугоке 44–46 цм, розширени кридла 58–60 цм, чежка є 150–240 ґр. Нєвелька глава закрита єй зоз кратким чарним пирйом з металним блїском. Цело єй закрите з мегким чарно-билим пирйом. Брух, боки и плєца били, на других местох пирє чарне з металним одблїском. Хвост длугоки, при лєценю ше розширя як лепеза. Ноги длугоки, ценки и цми. Три пальци обрацени напредок, а єден назадок. Джубок (писки) страка ма моцни, подобни клїнку, цмо-шивей фарби.

Способ живота

Векшина страки жию на єдней истей териториї – лєм нєвельки ґрупи стракох окончую сезонски миґрациї после того кед їх потомки постаню самостойни. Кед су нє у сезони гнїздзеня, страки ше тримаю у менших, алє барз гласних, ґравчацих ґрупох. Вони живо скакаю по древох з конара на конар, а по жеми ходза з "достоїнственим" крочайом або бежа з дринґацим крочайом. Збоку лєт страки може випатрац спомалшени и чежки, алє поправдзе вона цалком добре панує зоз схопносцу лєценя. Страки шицкоєдзаци птици, їх богати "мени" ше зменює зоз змену часцох року. Влєце ше кармя зоз инсектами и їх ларвами, з павуками, шлїмаками и другима безпохребцинарами, дакеди "месово" єдзенє заменюю з нашенями и плодами, а дакеди влапя и дробних шмикачох и цицарох. През жиму ше страки кармя з одрутками од єдзеня на шмецискох, а кед ше гнїздза та крадню вайца и млади птички з гнїздох других птицох; з другого боку зоз їх гнїздох крадню врани и галки їх вайца и млади.

Гнїздзенє и розмножованє

Наяр пара страки (самец и самица) найду одвитуюце место у гущави або на коруни древа на висоти 3–6 м, та почина правиц гнїздо. У варошох и валалох страки ше гнїздза на древох висших од закрицох сушедних будинкох. На боки и на сподок кладу грубши конарки, а поверх тих ценки конарчки. Гнїздо ма округлу, лабдасту форму. Верх гнїзда часто "закриваю" зоз коляцима конарками. Глїбоки сподок омасцую з глїну и висцелюю з мегку траву, моховину и шерсцу. Парую ше страки у априлу. Самица потим знєше 5–8 желєнкасти або белавкасти вайца зоз цмима дробнима платочками. На вайцох шедзи лєм самица 17–18 днї, за тот час ше карми зоз поживу хтору єй приноши партнер. При найменшей опасносци будуца мац дзвига "лярму" поволуюци на помоц партнера. Кед браня гнїздо и потомкох страки з нєзвичайну храбросцу нападаю гоч хторого нєприятеля. О младих ше стараю обидвойо родичи. О 24–27 днї страчата вилєтую з гнїзда, алє як и потераз оставаю под стараньом родичох. Млади маю исту фарбу як и одроснути птици, лєм хвости маю кратши. Аж и кед ше науча сами находзиц поживенє, страчата енерґично вимагаю єдзенє и од родичох и аж вєшенї починаю самостойно жиц.

Загроженосц

Донєдавна людзе, часто и пре празновирносц, знїщовали страчи гнїзда, нє думаюци о тим же ше до їх празних гнїздох часто уселюю други файти птицох, окреме коби (кобци) и ястраби. Прето страки треба охраньовац од нєрозумного знїщованя, бо вони маю важну улогу у екосистеми. Страка нєшка под защиту Бернскей конвенциї.

Вонкашнї вязи

Сврака, sr.wikipedia.org, 2010.