Wp/rsk/Сладоляд

Сладоляд то жимни десерт, випродуковани зоз млєчних продуктох, як цо то згуснуте млєко, комбиноване зоз штучнима присмачками и цукром. Тота мишанїна ше при хладзеню миша же би ше нє формовали фалаточки ляду.

Сладоляд, анимация рижних декорацийох сладоляду.

История

Походзенє змарзнутих десертох нє утвердзене, медзитим, єст вецей податки о тим. У Персиї, коло 550. року пред нову еру, описана пожива подобна сладоляду.

Какиґори ше волал японски десерт зоз лядом и даяку присмачку. Спомина ше го у хеянским периодзе у историї Япону, кед ше векши часци ляду обрабяло и чувало, же би послуговали японску аристократию през лєто.

Какиґори ше спомина у Записох пред сном, кнїжки хтору написал Сеи Шонаґон, слуга у Царскей палати по час хеянского периоду.

Продукция сладоляду олєгчана зоз ендотермалним дїйствованьом. Пред тим, сладоляд ше могло охладзиц, алє нє и змарзнуц. Зоз додаваньом солї ше знїжує точка розпущованя ляду. На тот способ ше вицагує цеплота и сладоляд маржнє.

Южна Азия

У 16. вику, Моґулске царство хасновало штафети конянїкох же би принєсли ляд зоз високих горох Хиндукуша до главного варошу Делхию. Ляд ше хасновало у шербетох, жимних десертох, у комбинациї зоз овоцовим соком, овоцовим пиреом, вином, ликером або медом. Тиж так, хасновало ше го и за правенє кулфия, популарного млєчного десерту з Индийского подконтиненту и часто ше го описує як „традицийни индийски сладоляд”.

Европа

Технїка „змарзованя” нє була позната у Европи по 16. вик. У 16. вику ше уж спомина ефект розхладзованя кед ше соль додавало до ляду, хтори ше потим змарзал. Аж ше у другей половки 17. вику, шербети и сладоляди правело на тот способ.

Сладоляд ше, ширцом Европи, почало хасновац дзекуюци маварским тарґовцом, а дакеди ше хаснованє приписує Маркови Полови. Гоч ше сладоляд нє спимина у його записох, Полови ше часто приписує заслуги за хаснованє десерту шербету у Италиї после його путованьох до Китаю.

Приповеда ше же ше шербет почало хасновац у Французкей, дзекуюци италиянскей войводкинї Катарини де Медичи, хтора приведла италиянских кухарох зоз собу до Французкей кед ше одала за войводу од Орлеану (Генри II од Французкей) 1533. року.

Сто роки познєйше, Чарлс I зоз Анґлиї бул нательо обчаровани зоз „змарзутим шнїгом”, хтори направел єден продукователь, же му понукнул доживотну пензию лєм же би чувал у тайносци формулу за його правенє, так же сладоляд могол буц кральовске виключне право.

Нєт докази хтори потримую велї з тих леґендох.

Французка

Року 1651. Италиян Франческо дей Колтети отворел предавальню сладоляду у Паризу, а сладоляд постал нательо популарни же у шлїдуюцих 50 рокох отворел ище 250 предавальнї у истим городзе.

Анґлия

Сладоляд ше у Анґлиї спомнул першираз 1671. року. Елияс Ешмол описал єдло „єден танєр сладоляду”, хторе було понукнуте на швето Святого Дьордя у Винд'зору, за Чарлса II 1671. року. Єдини стол зоз сладолядом на тей преслави бул кральов стол. Перши рецепт за сладоляд на анґлийским язику бул обявени у кнїжки о цукрарстве Рецепти панї Мери Илс, 1718. року.

Интересантне у вязи зоз сладолядом

♦ Запалєнє гарла доставаю углавним особи хторим гарло уж охорене.

♦ Сладоляд ше у Русиї вецей є вжиме як влєце, прето же ма вельо калориї.

♦ Британска предсидателька влади Марґарет Тачер, фахови инженєр технолоґиї, свою кариєру почала зоз пренаходком хемийного елементу хтори ше додава сладоляду же би бул кремасти.

♦ Интересантна анедота о способе правенє корнету ше приписує Ернестови Хамвийови. Вон на Шветовим сайме у Сент Луису 1904. року обачел же нєдалєко од нього, тарґовцови зоз сладолядом хибело погари за послугованє. Хамви нашол совершене ришенє – скруцел до форми корнету єдну упечену вощину, ценки колач у форми пляйстри, охладзел го и так настал найпопуларнєйши способ послугованя сладоляду, а погарики и ложички ше вецей нє хасновало.

Витрина зоз сладолядом у Риму

♦ Перши сладоляд на палїчки настал дзекуюци Крисови Нелсонови, цукрарови з Айови, хтори бул инспировани зоз хлапцом Даґласом Ресенденом хтори ше нє могол одлучиц медзи лїзалку и сладолядом.

♦ Универзитет Дєлато, нєдалєко од Болонї, прицагує на тисячи цукрарох зоз рижних жемох, же би усовершели свойо схопносци у продукциї сладоляду.

♦ Случовало ше же даєдни цукраре до сладоляду додавали антобиотики же би бул бактериолоґийно исправни, алє то може буц барз чкодлїве особом хтори алерґични на антибиотики.

Литература

• СУЧАСНА РУСКА КУХАРКА, РУСКЕ СЛОВО, виданє 1987. рок — рецепт за сладоляд ванелийов, лимунов (бок 221), рецепт за сладоляд зоз кайсох, малинох и чоколади (бок 222), сладоляд диєтални (бок 254)

Вонкашнї вязи

• Смаки сладоляду, kokikafa.rs
• Сладоляд на коцурских улїчкох, автор Златка Перович, ютˈюб канал Маковчань