Музика ше може подзелїц и класификовац до вецей катеґорийох и подкатеґорийох, прето же долу спомнути катеґориї уплївовали єдна на другу, мишали ше и комбиновали, и так з часом ше ширели нови и нови подкатеґориї.[1] Подзелєнє на основни катеґориї окончує ше спрам:
Средства з хторима ше музика виводзи:
- Вокална музика – виводзи ю людски глас, соло лєбо у хору. Основни людски гласи то: сопран, алт, тенор и бас. Приклад за вокалну музику то хорска а капела музика.
- Инструментална музика [2] – настава зоз граньом на музичних инструментох. Вона ше поступнє осамосталює у периодзе барока (конєц 16. и початок 18. вику), прето же у штреднїм вику и ренесанси преовладовала вокална музика. Од 1750. року по нєшка, инструментална музика забера главне место. Ту спадаю: симфония, концерт, соната, свита, фуґа итд.
- Вокално-инструменална музика – настава теди кед ше шпива зоз провадзеньом музичних инструментох.Ту спадаю музични форми: опера, оперета, ораториюм, реквиєм, кантата, гимна, мотет, мадриґал, корал, канон итд.
Наслову, тє. змисту композициї:
- Програмска музика – у нєй ше тонски осликує (змист): рижни зявеня у дружтве и природи (битки, габи моря, жуборенє потока, рикох и подобне). Тоту файту музики композиторe компоную спрам даякого змисту и програми зоз литератури: приповедка, леґенда, збуванє лєбо даяка задумка; малярства лєбо даєдней другей подобней уметносци. З оглядом же вокални композициї вязани за текст и же маю наслов, вони спадаю до програмскей музики. Програмска музика ше найвецей творела у другей половки 19. вику. Найзначнєйши дїла зоз тей обласци то: Пер Ґинт норвежского композитора Едварда Ґриґа, Моя оцовщина (шейсц симфонийски поеми) ческого композитора Беджиха Сметани, Слики зоз вистави русийского композитора Модеста Мусорґского, итд.
- Абсолутна музика – за розлику од програмскей музики, абсолутна музика хаснує и комбинує лєм музични средства. Дїла абсолутней музики найчастейше маю назви спрам своєй музичней форми: писня, рондо, прелудиюм, фуґа, симфония, концерт, варияциї лєбо по темпу у хторим ше виводзи композиция: ададьо, модерато, алеґро, престо итд. Тоти композициї часто попри наслова маю и число, опус.
Жанрох: (ит. generi musicali - вязано; анґл. genres of music; франц. genres de musique, нєм. musikalische Gattungen) [3] , тє. музичних файтох (музика хтора ма исти стилски прикмети). Треба знац же шицки тоти жанри уплївовали єден на други, преплєтали ше и комбиновали и же през епохи наставали ище нови под'жанри. Напр. на рок музику уплївовали велї жанри як цо то блуз, фолк, джез, аж и класична музика. Добри познавателє музики можу точно дефиновац и одредзиц чий уплїв ше обачує у поєдиним жанру.
Спомнєме лєм малу часц музичних жанрох:
• Класична музика • Забавна музика • Народна музика • Фолк музика • Джез музика • Блуз музика • Поп музика • Рок музика • Фанк музика
Историйних епохох - у музики то способ музичного роздумованя даєдней епохи лєбо поєдинца у нєй.
Так постої музика:
- Антики - 1500. п. н. е. - 476. н.е.
- Штреднього вику (476—1400)
- Ренесанси (1400—1600)
- Барока (1600—1750)
- Класицизму (1730—1827)
- Романтизму (1815—1910)
- Импресионизму (1860—1960)
- Сучасна музика, 20. вик и 21. вику - музика хтора отримує дух и темпо живота нашого часу, алє и його процивсловносци.
Релиґийней основи:
- Литургийна - сакрална музика (лат. sacer = свети; ит. musica sacra, анґл. sacred music; франц. musique sacrée, нєм. sakrale Musik)(4) - то церковна музика хтора розвива вирски чувства и побожносц. У тей музики ше приказую збуваня зоз Библиї. То хорски композициї хтори ше шпиваю а капела на богослуженьох. Основни форми сакралней музики штредком 15. вику (ренесанса) були: миса, мотет, мадриґал. Литурґийну музику писали велї сербски композиторе: Стеван Ст. Мокраняц (Литурґия и Парастос у фис-молу), Коста Манойлович (Литурґия, Парастос, Крачунска ноц, Псалм 137), Йосиф Маринкович (Литурґия за мишани хор, Парастос итд.).
- Шветовна лєбо профана музика (лат. profan значи нєцерковна, нєсвята; ит. musica profana, анґл. secular music; франц. musique profane, нєм. profane Musik)[3] - то нє-вирска музика (шветовни значи буц нє-релиґиозни-одвоєни од релиґиї) хтора ше развивала у народзе. То була музика путуюцих музичарох (жонґлерох, труверох, шпилманох, трубадурох), хтори за свойо наступи хасновали музични инструменти лєгки за преношенє: бубень (буґна), мала гарфа, блок-флаута, ґайди и подобни. На наших просторох волали их гудаци, (серб. гудци, свиралници и скомраси). Церква ше зоз їх дїялносцу (музику, тематику писньох и инструменти) нє складала и нє одобровйовала ю. Путуюци музичаре углавним шпивали о любави, жажди за щешлївим животом, политични сатири, танци и драмски дїла. Тота файта музики розвила ше у штреднїм вику. Найвизначнєйша музична форма у тей епохи зоз шветовну тематику и особлївосцами бул мадриґал.
Способу виводзеня:
- Живе виводзенє - то вокалне, инструменталне лєбо вокално-инструменталне виводзенє хторе ма вельо векши емотивни набой од фиксированого виводзеня.
- Фиксиране лєбо зняте виводзенє - то чиста репродукция музики прейґ музичних медийох и механїчних (електронских) справох за репродукцию музичней представи слики и звука (ґрамофон, касетофон, радио, ТВ, видео, YouTube, CD итд.).
Способи виводзеня шицких катеґорийох музики
.JPG)
У зависносци од числа виводзчох, шицки три на початку спомнути катеґориї музики можу ше виводзиц як:
- Дуо, (дует) кед шпиваю лєбо граю по двойо.
- Исную инструментални состави составени зоз двох инструментох. Кед обидва инструменти ровноправни, вец уж спадаю до камерней музики и таки состав наволуєме камерни дуо. Кед єден инструмент доминує над другим, то уж означує солистичну музику.
Референци
- ↑ Властимир Перичич - Радивой Лазич, Основи теориї музики, Приступљено 23. 4. 2013.[непоуздан извор?]
- ↑ Радивой Лазич, Школа за кларинет: Учим кларинет II Приступљено 23. 4. 2013.[непоуздан извор?]
- ↑ Властимир Перич Вишејезични речник музичких термина
- ↑ Commtesa de Dia, жена трубадур Приступене 23.04.2013.