Михал Лїкар (*8. септембер 1954. - †27. септембер 2021.), композитор и музични педаґоґ зоз Дюрдьова
| Михал Лїкар | |
|---|---|
| Народзени | 8. септембра 1954. |
| Умар | 27. септембра 2021. (68) |
| Державянство | югославянске, сербске |
|
Язик творох |
руски |
| Школа | Основна школа |
| Период твореня | 1970-2020 |
| Жанри | музика, музична педаґоґия |
| Поховани | на теметове у Дюрдьове |
Биоґрафия edit
Михал Лїкар ше народзел 8. септембра 1954. року у Дюрдьове. Оцец Яким и мац Ирина народзена Кишондер. Михалов оцец Яким умар 1957. року, кед му було лєм 3 роки. У валалє закончел осем класи основней школи, а вец ше уписал до Машинскей школи у Жаблю. Медзитим, интересованє за музику було моцнєйше та Михал Лїкар претаргнул рядове образованє и почал самоуки процес музичного образованя. Пошвидко ше и нотално описменєл а то була основа же би ище глїбше вошол до швета музики. Музика постала його основна животна преокупация.
Михал Лїкар постал член тамбурового оркестра у КУД „ Тарас Шевченко“.
Уж на початку осемдзешатих рокох Михал Лїкар почал и компоновац, 1983. року ше зявел як композитор на Фестивалу рускей култури „Червена Ружа“ зоз шпиванку „Одайце ме мамо“. Компоновал вецей як 30 композициї.
Нєт сумнїву же Михал Лїкар глїбоко порозумел основи музичного духу рускей народней шпиванки и тримал ше основних музичних постулатох хтори краша нашу народну музику. Як композитор Михал Лїкар виберал з рускей поезиї стихи наших визначних поетох и компоновал шпиванки полни народного духу у препознатлївей метрики.
Бул то и период кед вон почувствовал же може свойо музични знаня пренєсц на младших як музични педаґоґ. Михал Лїкар основал при КУД „Тарас Шевченко“ дзецински тамбурови оркестер з котрого настали даскельо ґенерациї дюрдьовских тамбурашох. Тот дзецински тамбурови оркестер бул познати у цалей Войводини, бо на музичних смотрох освоєл значне число наградох.
Попри тим, Михал Лїкар вельо помогнул и дюрдьовскей Женскей жридловей ґрупи у єй пририхтованю за явни наступи.
Михал Лїкар ше нє застановел лєм на музичним поучованю нових музичарох и компонованю шпиванкох, алє ше опробовал и у розписованю аранжманох за тамбурово оркестри. По його аранжманох тамбурови оркестер РТВ Нови Сад на „Ружовей заградки“ вецей роки виводзел нови композициї з рускима виводзачами.
Михал Лїкар умар 27. септембра 2021. року. Поховани є на теметове у Дюрдьове.
ЙОГО КОМПОЗИЦИЇ edit
| У народним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1982. | Борец Тито | Михал Лїкар |
| 1983. | Одайце ме, мамо | народни |
| 1984. | Нє хваль ти ше, мила | Дюра Латяк |
| 1985. | Задуй, витре | Янко Фейса |
| 1985. | У карчмочки | Мафтей Винай |
| 1986. | Нач плакац | Микола М. Кочиш |
| 1987. | Дунаю, Дунаю | народни |
| 1987. | Витор дує | Гавриїл Костельник |
| 1988. | Над гору високу | Михал Лїкар |
| 1988. | Милей под облаком | Михал Лїкар |
| 2002. | Чуєш, мой брату | Михайло Ковач |
| 2004. | Нє попатрай тадзи | народни |
| 2007. | Червена ружа, тулїпан | народни |
| У забавним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1984. | Гимна двацецрочних | Михал Рамач |
| 1987. | Ружичком | Гавриїл Костельник |
| 1988. | Любов | анонимни |
| 1988. | Сон | Михал Лїкар |
| Червене пупче | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1986. | Любим приповедки | Мелания Павлович |
| 2002. | Нєсташни витрик | Михал Лїкар |
| 2004. | Мойо руки | Наталия Голуб |
| Ружова заградка | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1990. | Украдзена | народни |
| 1990. | Тал | Дюра Папгаргаї |
| 1993. | За Дунайом | Михайло Ковач |
| 1998. | Щесце за двойо | Янко Грубеня |
| 1999. | Нач плакац | Микола М. Кочиш |
| 2000. | У писнї скрити | Владимир Кочиш |
| 2003. | На широкей ровнїни | народни |
| 2004. | Ластовки | Яша Баков |
| 2005. | Я нє прето шпивам | народни |
| 2005. | Студена росичка | народни |
| 2007. | Дзивоцка ружа | Мария Сеґеди |
Вонкашнї вязи edit
Михал Лїкар - музични портрет
РУСКИ НАРОДНИ ШПИВАНКИ Пририхтали: Др Юлиян Рамач, Михал Лїкар и Ирина Олеяр, Studia Ruthenica, 21 (34), Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2016, 147 боки.