Wp/rsk/Михайло Малацко

< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Михайло Малацко

о. Михайло Малацко (*28. фебруар 1955 - †16. септембер 2021), парох керестурски и катедрални, протоєрей ставрофор.

о. Михайло Малацко
Народзени 28. фебруара 1955.
Умар 16. септембра 2021 (66)
Державянство югославянске
Язик творох руски, українски
Школа Ґимназия, Рим
Универзитет филозофия, Рим

теолоґия, Заґреб

Маґистерий о владикови Дионизийови

Нярадийови, Рим

Период твореня 1986 - 2021
Жанри священїцтво, каритативносц,

шпиванє

Поховани на теметове у Руским Керестуре

Биоґрафия

edit

Михайло Малацко народзени у Руским Керестуре 28. фебруара 1955. року од оца Йоакима и мацери Леони. Мал шестри Наталию и Ксению. У Руским Керестуре закончел основну школу, а ґимназию у Риме у Українскей Папскей семинариї святого Йосафата. У Риме почал и студиї дзе закончел два роки филозофиї, а вец прешол до Заґребу на теолоґию. Маґистровал у Риме, на тему о владикови Дионизийови Нярадийови.

Душпастирска робота

edit

Михайло Малацко ше оженєл зоз катехеткиню Златицу Буїла, зоз хтору мал тройо дзеци: Кристину, Дионизия и Тадея. Виховали и панїматково шестри хтори остали широти: Мануелу, Саню, Марияну и Владимиру. За священїка го пошвецел владика крижевски кир Славомир Микловш 18. септембра 1994. року у Руским Керестуре.

Такой бул меновани за капелана у Руским Керестуре, и на тей служби Михайло Малацко бул до октобра 1999. року. Теди бул меновани за пароха у Шиду, а 2003. и за декана сримского. У Шиду обновел парохиялни дом и у велькей мири владическу лєтну резидецию у хторей ше находзи и наша церква Преображеня Господнього.

Од 15. авґуста 2008. року Михайло Малацко поставени за пароха керестурского и катедралного, з оглядом же керестурска церква святого Миколая, зоз формованьом Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори 2003. року, достала статус катедралней церкви. Дня 6. децембра 2008. року отец Малацко меновани за протоєрея ставрофора.

И у Керестуре обновел церкву святого Миколая, а у єй фундаментох збудовал окремну крипту за наших упокоєних владикох.

Бул ношитель духовного живота у керестурскей парохиї, а и ширше и дал вельке доприношенє у роботи Каритасу.

Анґажованє на планє култури и просвити

edit

Ище як богослов Михайло Малацко преложел на руски язик и за друкованє пририхтал Илустровану библию за младих хтора обявена 1989. року. Тиж так, вон сотрудзовал як автор написох у Християнским часопису Дзвони и старал ше о орґанизациї роботи його редакциї, у Руским християнским календаре и новинох Руске слово.

Бул познати по красним гласу и музикалносци та од младосци у вецей нагодох шпивал зоз колеґами богословами зоз студийох на шветочних програмох фестивала култури Червена ружа.

Роками Михайло Малацко бул член орґанизацийного одбору Фестивала култури Червена ружа, бул виберани за члена Националного совиту Руснацох у Сербиї. Бул преподавач на Теолоґийно-катехетским институту у Суботици, та преподавач або учашнїк на числених симпозиюмох, курсох и духовних обновох. Вон давал моцну потримовку роботи церковного хору Катедралней церкви Св. Миколая у Руским Керестуре, бул його стаємни член.

Дня 16. септембра 2021. року о. Михайло Малацко ше нєсподзивано упокоєл у 67. року живота. Поховани є на теметове у Руским Керестуре.

Литература

edit

Вонкашнї вязи

edit

Вишли фебруарски „Дзвони“, М. Стрибер, Рутенпрес, 7. марец 2024

Побратимиле се парохије из Кечкемета и Крстура, Маф, Рутенпрес, 13. децембер 2016

Биљана Јовичић, Русини - јединствени гркокатолици, вебсајт www.rts.rs, 26.09.2009.

FAMELIJA MALACKO ZOZ RUSKOHO KERESTURA - ŠIROKI PLAN, 4. april 2021., YouTube, Makovcanj, 12. april, 2021.

KED JA IŠOL POPOD HUMNA - o. Mihajlo Malacko, o. Julijan Rac, o. Janko Kološnjaji i Jovgen Nadj, YouTube, Makovcanj, Julij 5, 2011.

MOJI JASENI - o. M. MALACKO, o. Julijan RAC, o. Janko KOLOŠNJAJI i Jovgen NADJ, YouTube, Makovcanj, avgust 5, 2015.

Упокоєл ше о. Михайло Малацко (1955-2021), В. Римар, Рутенпрес, 17. септембер 2021

Референци

edit