Wp/rsk/Михайло Зазуляк

< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Михайло Зазуляк

Михайло Зазуляк (*12. април 1961. - †4. новембер 2017.), новинар, ґлумец, режисер, рецитатор, автор текстох за дзецински нови композициї, за композициї у народним и забавним духу


Михайло ЗАЗУЛЯК
Народзени 12. април 1961.
Умар 4. новембер 2017. (57 роки)
Державянство югославянске, сербске
Язик творох руски, сербски
Школа Педаґоґийна академия
Период твореня 1982-2017
Жанри новинарство, театер,

рецитаторство, поезия

Поховани у Руским Керестуре


Биоґрафия

edit

Михайло Зазуляк народзени у Руским Керестуре 12. априла 1961. року, оцец Владимир и мац Мария. Михайло мал и младшу шестру Оленку. Основну школу закончел у Руским Керестуре, после дзешатей класи ше уписал на Педаґоґийну академию зоз Зомбора хтора отворела оддзелєнє по руски у Руским Керестуре. Закончел Педаґоґийну академию алє новинарство постало його животна поволанка. З роботу у радию почал ище як омладинєц, кед концом 70. и початком 80. рокох у тедишнєй Радио Кули, раз до тижня (каждей соботи), ушорйовал и водзел радио-емисию по руски „Здраво, здраво млади”. Єден рок, 1982-83. робел професийно як предсидатель тедишнєй Општинскей конференциї ССМВ (предсидатель младежи Општини Кула).

Михайло Зазуляк ше оженєл зоз Наталию Варґа 1984. року. У малженстве мали два дзивки, Ивану и Маю.

Истого, 1984. року, почал робиц як професийни новинар у НВУ „Руске слово” з Нового Саду и як шеф керестурского Дописовательства тей Установи, а од априла 2010. року и як редактор Новинскей аґенциї на руским язику „Рутенпрес”, а бул єй стаємни сотруднїк од снованя 2006. року.

Бул длугорочни и порядни дописователь Радио и Телевизиї Нови Сад, насампредз програмох на руским язику, алє и по сербски, бул так повесц, стаємни дописователь Радио Нового Саду зоз Руского Керестура и кулскей општини од 1986. року, кеди ше почало емитовац соботово емисиї „Сервис 97”.


Зазулякова активносц у театре

edit

Попри новинарскей роботи, Михайло Зазуляк бул и длугорочни активиста у рускей култури – стаємни член дакедишнього АРТ-РНТ „Дядя” и терашнього професийного РНТ „Петро Ризнич Дядя” – як ґлумец, член орґанох управи (бул и перши предсидатель Управного одбору новоформованого РНТ), режисер и прекладатель драмских текстох. Як ґлумец у АРТ-РНТ (од 1976/77. р.), витворел прейґ 30 улоги (векшином ношаци), так же є (до тераз) ґлумец з найвецей витворенима улогами по руски у нашей заєднїци. Тиж так, бул стаємни ґлумец у радио-драмох у дакедишнєй Драмскей програми РНС (по руски), дзе тиж зазначел барз вельке число улогох, а єден час бул ґлумец у емисиї РНС „На габох музики и гумору”, ма вецей улоги зняти и за ТВ по руски.


У АРТ-РНТ режирал 4 представи за дзеци (освойовали найвисши награди на покраїнских и републичних змаганьох), 5 представи за старших у АРТ-РНТ и у нашим терашнїм Театру, а режисер є и штирох монодрамох по наших местох (у Суботици, у Кули два и у Новим Орахове). И сам як дакедишнї рецитатор (з освоєним трецим местом на Републичней смотри рецитаторох у старшим возросту, як перши рецитатор по руски котри на тим змаганю освоєл награду), од 1982. року порядно робел з рецитаторами по руски у Доме култури Руски Керестур, алє и у других наших местох, рихтал и рецитаторох по сербски и українски у Кули. Остатнїх рокох бул селектор и фахови консултант селектором за руски и українски язик. За роботу на полю театра и рецитованя, достал и награди покраїнского и републичного уровню. Стретнуце рецитаторох у Кули, хторе ше отримує у рамикох „Костельниковей єшенї”, после його шмерци, ноши його мено.



Други активносци

edit

Зазуляк од 80-их рокох бул активни у орґанизациї и активносцох на твореню програмох наших найвекших фестивалох – „Червеней ружи”, Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, од снованя и „Костельниковей єшенї” и других манифестацийох и програмох, член управних одборох наших институцийох, автор є велїх конферансох за нашо програми, хтори нєраз сам и водзел. Тиж так, автор є и коло 50 текстох за дзецински нови композициї, за композициї у народним и забавним духу, котри (од початку 80-их рокох по нєшка) виведзени на „Червених пупчох”, „Червених ружох” и на „Ружовей заградки”, дзепоєдни з нїх и наградзовани, а емитує ше их прейґ радио-габох радиох котри маю програми и по руски.

У зволаню Националного совиту Руснацох (по юний 2010. р.) бул секретар Одбору за културу НС, а бул член Националного совиту Руснацох и його Одбору за културу.


Михайло Зазуляк умар 4. новембер 2017. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре.


Михайло Зазуляк ґлумел у тих театралних фалатох

edit
Рок Театрални фалат Улога Рок Театрални фалат Улога
1977. М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР Мишка 1994. Ю. А. Шереґи: ГЛАДНИ Характерни пан
1978. А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ Фролов 1994. М. Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ Стари
1979. Б. Брехт: ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ Джими 1998. А. Вампилов: ЛОВ НА ДЗИВИ КАЧКИ Кузаков
1981. Е. Лабиш – М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП Феликс 1999. Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР Морисе
1981. А. Симуков: ГОРИ КВАРТЕЛЬ Льоша 2001. Дю. Папгаргаї: ДВА КАРТИ ЗА ЄРУСАЛИМ Вон
1982. М. Ашар: БАВМЕ ШЕ Кроксон 2002. М. Горки: НА ДНУ Сатин
1982. Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА Дьока 2004. О. Вайлд: ВАЖНЕ БУЦ ОЗБИЛЬНИ Джон Вартинґ
1983. М. Ковач: ОРАЧЕ Ферко 2004. Р. Доманович: СТРАДИЯ Писатель
1984. О. Давичо: ПИСНЯ Мича 2005. Д. Ковачевич: ЗБОРНЕ МЕСТО Янко Савски
1985. М. Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ Туна 2005. Муза Павлова: КАРУСЕЛ Робот
1986. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ Стари 2006. М. Канюх: ВЕЛЬКА ПТИЦА Нафтанаил
1986. Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ Присутни ІІ 2006. А. Курейчик: МЕРКУЙ – ЖЕНИ Серж Дибуа
1988. А. Островски: ЛЄС

Лєс (виривок, 2. часц)

Щешлївец 2007. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ Стари
1988. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ Стари 2008. М. Унамуно: ПРИПОВЕДКА О ЄДНЕЙ СТРАСЦИ Ґроф
1989. А. П. Чехов: ПИТАНКИ Нюнїн 2008. Е. Валс: КИНҐ КОНҐ Лимиєр
1990. М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА Кочкарйов 2009. А. Николайː ГАМЛЕТ У ПИКАНТНЕЙ МАЧАНКИ Горацио
1991. П. Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО Дурнїло 2011. Н. В. Ґоґольː КОЦКАРЕ Утешительни
1992. Дю. Папгаргаї: АГАФИЯ СТАРОГО

ПОПА ДЗИВКА

Палєнкаш 2012. Х. Бойчевː ОБЛАСНИ ШПИТАЛЬ Вилиям
1993. Р. Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ Стенли Ґарднер

Михайло Зазуляк режирал тоти театрални фалати

edit
Рок Театрални фалат Рок Театрални фалат
1987. Л. Яхнїн: ПЛОЩА КАРТОНСКЕЙ ГОДЗИНИ 2001. Дю. Папгаргаї: НАТАЛКА ПТИЦА БАБИЦА
1988. Дю. Папгаргаї: ЯК РОШНЮ ПАНТАЛОНИ 2007. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ
1989. З. Май – Р. Зилински: ШИМКО, РОМКО И АТОМКО 2010. М. Радович: ЮШКА ЗОЗ КАНАРИНЦА
1990. Дю Папгаргаї: НАТАЛКА ДЗИВЧЕ ХТОРЕ ЛЮБЕЛО КОНЇ 2012. Ш. Гудак: РУСАЛКА
1991. Дю. Папгаргаї: НАТАЛКА КРАЛЬОВНА ПЕШАЦКОГО ОСТРОВА 2016. Е. М. Кочиш: ВОНА НЄВИНОВАТА
1994. М. Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ 2017. З. Павлович: ЗАЗБЕРОВАЧЕ ТРУПЛОХ (вєдно зоз С. Оросом)



ТЕКСТИ ПИСНЬОХ

edit

Червена ружа

edit
У народним духу
Рок Наслов композициї Автор музики
1989. Майски валцер Любомир Загорянски
1993. На розлуку Юлиян Рамач-Чамо
1993. Ноцни шпиванки Юлиян Рамач-Чамо
1997. Свадзбуйме ше Михайло Бодянец
2001. За другого пойдзем Мирон Сивч


У забавним духу
Рок Наслов композициї Автор музики
1984. Дзе тот давни красни час Дьордє Ковачевич
1984. Здогадованє на тебе Дьордє Ковачевич
1986. Сон любови Дьордє Ковачевич
1986. Ноцна писня Дьордє Ковачевич
1986. При фонтани снох Дьордє Ковачевич
1991. За мир Владимир Семан Зеро
1991. Мойому дїдови Владимир Семан Зеро
1991. Беґельски цверчки Славко Афич
1992. Памятки вжиме Михайло Бодянец
1992. Птица у оку Владимир Семан Зеро
1992. Вибраней Владимир Семан Зеро
1993. Єшеньски нємири Юлиян Рамач-Чамо
1993. Дзивоцки чеканя Юлиян Рамач-Чамо
1993. Пришла ши у маю Владимир Семан Зеро
1993. Одпитованє Владимир Семан Зеро
1994. Як цудзи Владимир Семан Зеро
1994. А дзеци рошню Владимир Семан Зеро
1994. Чи пребачим Владимир Семан Зеро
1995. Мацери Владимир Семан Зеро
1995. Знова до цудзини Юлиян Рамач-Чамо
1996. Панонска балада Владимир Семан Зеро
1997. Христово роки Юлиян Рамач-Чамо
1997. Вше якошик вєшенї Владимир Семан Зеро


Червене пупче

edit
Композициї за дзеци
Рок Наслов композициї Автор музики
1989. Ноцни бал Любомир Загорянски
1989. Бавиц нам ше дайце Юлиян Рамач-Чамо
1990. Перша любов Михайло Бодянец
1990. Петнацрочним Любомир Загорянски
1991. Цибулько моя Юлиян Рамач-Чамо
1991. Когутово бриґи Любомир Загорянски
1993. Любовна загадка Юлиян Рамач-Чамо
1993. Сцеме лєм мир Владимир Семан Зеро
1994. Ганьблїва Владимир Семан Зеро
2001. Помишани бависка Мирон Сивч
2004. Стреже за мну Сенка Юлиян Рамач-Чамо
2006. Раз и я вирошнєм вельки Мирослав Пап
2008. Авзлоґ до крива Мирон Сивч

Ружова заградка

edit
Рок Наслов композициї Автор
2003. Мам гунцута Юлиян Рамач-Чамо
2005. Пребачованє А. Тасич
2010. Паприґарска

Паприґарска

Юлиян Рамач-Чамо




Михайло Зазуляк як рецитатор

edit

Оцец и син - гутори Михайло Зазуляк 

О Ґабрикови

Привит Карпатом

Преклятство Косцелїска (виривок) - Ґабриєла Гудак и Михайло Зазуляк


Вонкашнї вязи

edit

Михайло Зазуляк, биоґрафия и листа авторских текстох за композициї, Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 500-501

Михайло Зазуляк биоґрафия на НАР (Руски вертикали)

Ревиялна часц Ружовей заградки пошвецена Михайлови Зазулякови

Умар Михайло Зазуляк, Рутенпрес, 4. новембер 2017.



Референци

edit