Мерни єдинки
Мерни єдинки медзинародно прилапени велькосци за меранє з хторима ше окончує поровнованє даєдней физичней велькосци зоз мерним стандардом. У векшини жемох швета ше хаснує СИ метрични систем мерних єдинкох ( интернавионални систем, назва походзи од французкей назви Système international ). Друга система, хтора ше хаснує у ЗАД то анґлосаксонски систем мерох.
На приклад, длужина то физична велькосц. Метер то єдинка за длужину хтора представя напредок одредзену длужину. Кед ше пове 10 метери (або 10м) дума ше на длужину хтора 10 раз векша од дефинованей длужини такволаней метер. Меранє то поступок утвердзованя яка велька або мала физична велькосц у одношеню на основне референтне количество истей файти.
Метролоґия то наука хтора розвива национални и медзинародно прилапени мерни єдинки. У физики и метролоґиї, єдинки стандарди за меранє физичних велькосцох хторим потребни ясни дефинициї. Наука, медицина и инженєрство часто хасную векши и менши мерни єдинки од тих цо ше хасную у каждодньовим живоце.
Основни єдинки СИ системи
Медзинародна система мерних єдинкох ше состої од основних єдинкох хтори ше можу хасновац вєдно зоз одвитуюцима префиксами. Постоя седем основни єдинки хтори представяю розлични физични велькосци. Зоз тих основних єдинкох ше доставаю виведзени єдинки.
Назва | Символ | Количество |
---|---|---|
метер | m | длужина |
килоґрам | kg | маса |
секунда | s | час |
ампер | A | електрична струя |
келвин | K | температура |
кандела | cd | интензитет ошвиценя |
Мол (єдинка) | mol | количество субстанциї |
Префикс ше додава кед же хаснує векше або менше количество од ориґиналней велькосци. Одредзени су так же кажди шлїдуюци за 10 раз векши од претходного.
1000m | 10n | Префикс | Символ | Од[1] | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
10008 | 1024 | йота | Y | 1991 | |||
10007 | 1021 | зета | Z | 1991 | |||
10006 | 1018 | екса | E | 1975 | |||
10005 | 1015 | пета | P | 1975 | |||
10004 | 1012 | тера | T | 1960 | |||
10003 | 109 | ґиґа | G | 1960 | |||
10002 | 106 | меґа | M | 1960 | |||
10001 | 103 | кило | k | 1795 | |||
1000(2/3) | 102 | гекто | h | 1795 | |||
1000(1/3) | 101 | дека | da | 1795 | |||
10000 | 100 | нєт | нєт | - | |||
1000−(1/3) | 10−1 | деци | d | 1795 | |||
1000−(2/3) | 10−2 | центи | c | 1795 | |||
1000−1 | 10−3 | мили | m | 1795 | |||
1000−2 | 10−6 | микро | µ | 1960 | |||
1000−3 | 10−9 | нано | n | 1960 | |||
1000−4 | 10−12 | пико | p | 1960 | |||
1000−5 | 10−15 | фемто | f | 1964 | |||
1000−6 | 10−18 | ато | a | 1964 | |||
1000−7 | 10−21 | зепто | z | 1991 | |||
1000−8 | 10−24 | йокто | y | 1991 | |||
|