Лєн (lat. Linum usitatissimum) єднорочна або дворочна лїсцаста рошлїна з кратким вреценастим кореньом.
| Лєн | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство: | Plantae |
| Дивизия: | Magnoliophyta |
| Класа: | Magnoliopsida |
| Ряд: | Malpighiales |
| Фамилия: | Linaceae |
| Род: | Linum |
| Файта: | L. usitatissimum |
| Двойна назва | |
| Linum usitatissimum | |
| Linnaeus | |
Опис рошлїни
Стебелко лєну високе (30-80 cm), вертикалне, округле, без власкох, оброснуте з лїсцами, у верхнєй часци розконарене.
Лїсца зменююцо розпоредзени, ланцетасти, длугоки 2-3 cm, широки 2-4 mm, без мохотки, желєни або шивожелєни. Лїсточка закончисцени, з основу хтора зужена до конарчка.
Плод лабдаста капсула з вельким числом нашеня, 6-8 mm длугока. Нашенє до 5 mm длугоке, до 2 mm широке, скляпчисцене, з єдного боку заокруглєне, а з другого зужене. Блядей кафовей фарби є, млязґавого и олєястого смаку кед ше го закуши, без паху.
Квитки на верху стебелка з длугокима конарчками и находза ше у цимозних ґириздочкох. Погарик и коруна маю по пейц лїсцочка, коруново блядобелави, целовкасти або лиловкасти, на верху заокруглєни, а ґу основи клїнкасто зужени и жовкасти. Лєн квитнє од юния до авґуста.
Роснуце
Як самошейка рошнє по польох, коло драгох, по рубцох у лєсох. То часта рошлїна, розширена од ровнїнских до алпских подручох. Хова ше го на плодней жеми умереного климату, дзе вимага досц води.
Лєн ше коши, жнє або тарга, а нашенє ше видвоює з млаценьом. Масни олєй ше достава з цадзеньом узретого нашеня.
Хаснованє
Нашенє лєну єдно з найважнєйших жридлох сушацих олєйох. Олєю у нашеню єст од 32% до 43% и хаснує ше углавним за правенє фарбох, лаґох, мегких мидлох и друкарских фарбох. Сучасни синтетични подлоги на жем ше прави зоз пластичних полимерох спомедзи хторих ше велї нєшка достава з нашеня лєну. Лєнов олєй ше хаснує и за правенє дзепоєдних фармацеутских препаратох, а остатки после цадзеня олєю ше хаснує як статкову покарму у хторей єст вельо бильчки. Лєново влакна барз моцни, тварди и розцагуюци. Хаснує ше их за виробок лєнового платна, цвернох, квалитетного паперу и изолацийних материялох.
Историят
Лєн бул дараз найважнєйша текстилна рошлїна, а нєшка є по значносци такой после памуку. Пестовали го и нашо людзе, аж є ошпивани и у шпиванки: Жало дзивче, жало лєн, седем бразди єден дзень.
Хаснованє у медицини
У народней медицини лєн ше хаснує як благе средство процив проблемох у орґанох за претровйованє, за лїченє шлїжацих скорочкох у устох, жалудку и черевох. Тиж познате же лєнов олєй благотворни при опеклїнох. У войни ше вояком хтори були опечени од руцача пламеня кладло облоги з лєновим олєйом. З лєнового нашеня ше прави и ориєнталну лакотку: четен-алву.
Нутритивни вредносци
Нашенє и олєй лєну маю велї субстанциї пре хтори би их требало уключиц до костираня. Воно єдно з найбогатших рошлїнских жридлох oмеґа-3 масних квашнїнох хтори єст вецей як 50%.
Єст два типи лєнового нашеня: кафовей и жовтей (златней) фарби и обидва типи маю подобни нутриционистични прикмети и єднаки количества омеґа-3 масних квашнїнох. Найзаступенша з тих квашнїнох есенциялна алфа-линолеїнска квашнїна хтору чловечи орґанизем нє може створиц сам, алє ю муши уношиц з єдзеньом. Лєн одличне жридло тей квашнїни за веґетериянцох хтори нє конзумую риби. Окрем омеґа-3 квашнїнох, нашенє лєну ма и омеґа-6 (линолни) и омеґа-9 (олеїнски) масни квашнїни, високи процент протеїнох, диєтетских влакнох, витаминох Б ґрупи (фолна квашнїна, ниацин, тиамин, пантотенска квашнїна). Тиж так, нашенє барз богате з минералами як цо маґнезиюм, фосфор, цинк и желєзо.
Литература
- Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС-ЛЕР), Нови Сад 1999, б. 269-270
Вонкашнї вязи
- Lan, Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, 19. avgust 2009.
- Lan kao lek. Za šta je dobro laneno seme?