Коса ручни польопривредни серсан за кошенє трави и житаркох. Коса настала у античним чаше и длуго була найважнєйши серсан за кошенє. У цеку милениюмох достала найрижнороднєйши форми.
Коса edit
Коса за кошенє трави ше формовала у складзе з потребами. Косачови потребна иншака коса на ровней пажици, на прикрим брегу и иншака за бетелїну як за високу траву з моцнима стеблочками. Длужина коси виноши медзи 40 и 120 cm и у одредзеним є одношеню з углом цо го правя коса и кошиско. Цо коса длугша з тим муши буц угел завартейши. У заходней Сербиї и других часцох Балкана хаснує ше коса зоз крадшим кошиском хторе ма два рукохвати док ше у централней Сербиї хасную коси з длугшим кошиском и єдним рукохватом.
Оштрeнє edit
Оштра часц коси отримує ше з клєпаньом з часу на час провадзеним з частим брушеньом. Клєпанє реформує еластични рубец з вдеренями. Циль того поступку же би ше направел жадани профил рубца, же би ше метал локално обробел и очерствел и же би ше одстранєли менши удрапнуца и углїбеня. За кошенє нїзкей трави, угел нагнуца може буц винїмно фино нагнути, док ше за менєй прецизни роботи прави векши угел же би ше достал моцнєйши рубец. За клєпанє потребна одредзена схопносц и окончує ше з помоцу млатка и специялней бабки за клєпанє лєбо з хаснованьом серсану за клєпанє. Историйно патраци, место за клєпанє було поставене по конєц поля под час жатви, алє тераз вироятнєйше же є у роботнї.
История edit
Предпоставя ше же коси походза ище од коло 5000. п. н. е.; випатра же су хасновани ище од часу населєня Кукутени - Трипилє, поставаюци широко разспрестарти з розвойом польопривреди. З початку коси хасновани углавним за кошенє шена, по 16. вик заменєли шерпи за жатву урожайох, понеже коса була ерґономски лєпша, а з тим и ефикаснєйша. Коло 1800. року житна колїска дараз додавана стандардней коси кед ше кошело жито; колїска була додаток лєгких древених полугох над оштру часцу коси з хторима ше тримали стеблочка зарна вировнати и глави вєдно же би ше олєгчало зазберованє и тлаченє. У розвитим швеце, коса у велькей мири заменєна з моторну косачку и комбайном. Медзитим, коса остала у узвичаєним хаснованю велї роки после уводзеня машинох, бо косачка з бочно монтиранима полугами – було на коньске або тракторске цаганє – нє могла кошиц опрез себе, и коси и надалєй були потребни за отверанє пажицох так же би ше очисцел перши откос же би механїчна косачка могла почац з роботу.
Словнїк греческих и римских старинох сер Вилияма Смита твердзи же косу, познату по латински як falx foenaria, за розлику од шерпа, falx messoria, хасновали стари Римянє. Спрам старогреческей митолоґиї Ґея– греческа богиня и мац Титанох – дала шерп направени з наймоцнєйшого металу свойому наймладшому синови Хронови, хтори тиж наймладши медзи Титанами и бог жатви, же би ше намагал вимсциц ше єй мужови Уранови пре мученє їх старших синох. Персонификация шмерци ше часто приказує як ноши або трима косу. Спрам Джека Херера и Flesh of The Gods (Ембоден, В. А. младши, Прейґер Прес, Нюйорк, 1974), давни Скити ховали конопу и зберали ю з ручну косачку хтора ше може раховац за косу.
Абидейлски Индустрийски Гамлет у Шефилду, Анґлия, то музей предметох за клєпанє косох хтори бул у функциї од конца 18. вику по 1930-ти[1]. то була часц бувшого округу за правенє косох у сиверним Дербиширу, хтори ше пресцерал до Екинґтону[2]. Медзи другима анґлийскима округами за правенє косох то гевтот коло Белбротону[3].
Референци edit
- ↑ Sheffield Industrial Museums Trus
- ↑ K. M. Battye, "Sickle-makers and other metalworkers in Eckington 1534–1750: a study of metal workers tools, raw materials and made goods, using probate wills and inventories". Tools and Trades 12 (2000), 26–38.
- ↑ P. W. King, "The north Worcestershire Scythe Industry" Historical Metallurgy 41(2), 124–147.