Корепетиция
(лат. cum зоз и repetere повторйовац) то:
1. Музична проба солисти/а ( инструменталисти, шпивача лєбо танєчнїка), хору лєбо танєчного /фолклорного ансамбла, найчастейше зоз провадзеньом клавира[1]. Проба фолклорней ґрупи часто провадзена зоз гармонику.
Служи за:
1. виучованє даякого дїла лєбо
2. увежбованє музичара за будуци явни наступ у виду:
a) солистичного концерта зоз провадзеньом клавира, ґитари, гармоники,
б) солистичного концерта зоз оркестром; балета, опери, оперети, мюзикла итд. На тих пробох клавир заменює оркестер. Особа хтора провадзи проби на инструменту вола ше корепетитор.
Циль корепетициї же би ше зоз повторйованьом увежбало корелацию помедзи шицких виводзачох у музичним дїлу. Початни уходи, темпо, динамика, аґоґика, артикулация, интерпретация, музикованє-гранє, музична мемория, психична и физична кондиция, ускладзени законченя, то лєм часточни елементи корепетициї [2].
Музичне дїло, композиция, достава свой живот, праве значенє, смисел и постава цалсоц аж на пробох зоз провадзеньом клавира (то ше нормлно нє одноши на дїла без провадзеня, такв.соло).
Корепетиция важни фактор у розвою каждого музичара.
2. Музични предмет у музичних школох и на музичних факултетох, хтори музичара пририхтує за корепетитора.
Референци
- ↑ Радивой Лазич Основи теориї музики.
- ↑ Корепетиција, музична проба зоз провадзеньом клавира.