Кертица
| Кертица | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Домен | Eukaryota |
| Царство | Animalia |
| Тип | Chordata |
| Класа | Mammalia |
| Ряд | Eulipotyphla |
| Фамилия | Talpidae |
Кертици (лат. Talpidae) то фамилия цицарох з ґрупи хробачкоєдох (Insectivora). Тота фамилия облапя углавним фосориялни файти (водза под'жемни способ живота). Населюю Азию, Европу и Сиверну Америку. Спадаю до у примитивнєйших цицарох.
Дзепоєдни файти з часци и водово. Маю цилиндрични цела закрити з чарну бундичку. Очи им закрити и ґенерално ше нє служа з видом, а уха им нєвидлїви. Кармя ше з малима безпохребцинарами хтори тиж жию под жему. Кертица през дзень поє количество поживи хторе векше од єй чежини. Пре таки метаболизем нє може длужей як шейсц годзини остац без єдзеня: замлєє и загинє.
Хасновитосц
Кертици ше погришно трима за чкодлївцох: нє єдза коренча рошлїнох алє инсекти, а з тим же рию – мишаю гумус. Єдини проблем глїна хтору вирию кед виду на поверхносц. Тоту глїну воламе кертичнїк и вона добра за садзенє квеца. През дзень може вириц пейц кили глїни. На коло 50 cm под поверхносцу находзи ше комора з єй гнїздом зоз лїсца, трави, моховини и кореньчкох.
Прикмети
Кертици животинї цмей фарби и цилиндричней форми цела. Велькосц им варирує од барз малих файтох, як цо Neurotrichus gibbsii (сиверноамерицка кертица), хтора длугока лєм 2,4 cm и маси 12 ґрами, по вельо векши, як цо Desmana moschata (русийски дезман), хтора ма 18-22 cm и масу 550 ґрами. Бундичка им варирує од файти до файти, алє є вше густа и кратка.
Барз су живи, активни и воднє и вноци, вертко ше рушаю и по поверхносци, а у води добре плїваю. Явяю ше з пищаньом и цихим гуркотаньом, а у опасносци и з гласним «квичаньом».
Кертица жиє солитарно: з єдинками своєй файти процивного полу є лєм у чаше пареня. Коци ше раз рочнє и приноши на швет 2-4 мали. Животни вик єй 8-10 роки.
Збудова цела
Заднї ножки им прилагодзени за рице, а на пальцох маю нохци. Векшина файтох ма кратку шию и мали очи хтори редуковани, алє лєм даскельо файти зошицким цемни. Очи ше можу находзиц под скору и теди файта цемна, алє и далєй остава зачуване оково яблучко и оков нерв (лат. nervus opticus). Talpidae маю добре розвити осет дотику, алє плєн находза так же хасную осет паху и слуху. Кертици инсективорни орґанизми и углавним єдза хлїсти зоз жеми и лїчинки инсектох. Маю релативно нєспециялизовану зубну систему. Хвосцик им кратки, а екстремитети моцни, окреме бочно поставени ножки зоз широкима пазурами хтори служа же би могли риц.
Понеже ма мошусни шлїжнїки нєприємного паху, цицаре месоєди ю нє єдза. Лєм кед ше з часу на час найдзе на поверхносци, постава плєн птицох хватачкох.
Орґани за претровйованє кертицом барз єдноставни: черева им кратки и здабу на цивку, а шлєпе черево нє маю.
Хлопским кертицом тестиси звонка бруховей глїбки, зранцовани, а женски маю двочасцову плоднїцу. Кертици керую писковиту жем.
Страда найчастейше пре под'жемни води и хемийни средства хтори ше хаснує у польопривреди.
Ма улогу и у аерациї и премесцаню пасмох глїни, та є зоз законом защицена.
IUCN положел дзиви файти под статус «загроженосци од витребеня» (critically endangered), a осем файти «барз загрожени» (endangered) або лєм «загрожени» (vulnerable).
Литература
- Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС-ЛЕР), Нови Сад, 1999, б.125-126
Вонкашнї вязи
- Кртице, Википедия на сербским язику
- Krtice, Vikipedija na hrvatskom jezku
- О кертицох на Викиодлоги