Грушка (Pyrus L.) лїсцопадне древо хторе припада фамилиї ружох (lat. Rosaceae). Може нароснуц и до 12 m високо, a формує густу, вельку и округлу коруну.
| Грушкa | |
|---|---|
 Плод грушки
| |
| Наукова класификация | |
| Царство:
Кладус: Кладус: Кладус: Кладус: Ряд: Фамилия: Подплеме: Род: |
Plantae
Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosidas Rosales Rosaceae Malinae Pyrus |
| Файти | |
| Помедзи 23 и 38 файти | |
Характеристики edit
Корень глїбоки, слабо розконарени и вреценасти, а стебло ма пречнїк дo 1 m. Лупа груба и попукана, бляда по цму кафову фарбу. Конари маслинасти або цмочервенкасто-кафовкастей фарби. Пупча закрити з червенкасто-кафовкастима лупками хтори маю на рубцох мохотку. Верхнї пупча пирамидални, а бочни длугоки и кончисти.
Лїсца єдноставни, оштро закончисцени на верху, голи, зменююци, широки 3-8 cm и длугоки 5-12 cm и рошню на конарчкох длугоких до 5 cm.
Квитки правилни, двополни, пречнїк им коло 3 cm, збити до ґириздох у хторих єст од 3 по 9 квитки. Зложени су з венчика и погарика хтори ма 5 жовто-желєни вистирчени лїсточка, а венєц 5 округли лїсточка. Ма 20-50 прашнїки, нїтки им били, а прашнїки червено-целовей фарби. Маю єден тлучок хтори зложени зоз 2 до 5 медзи собу зроснутих лїсцох. Квитнє у априлу и маю источашнє кед ше зявюю и лїсца.
Плоди юшковити, маю биляве месо омотане зоз жовту або желєну лупу, з остатками погарика на верху. Можу буц широки 4-12 cm, длугоки 5-16 cm и маю даскельо менши кляпчисти гладки маґочки цмей кафовей фарби. Дозреваю на початку єшенї.
Походзенє: мено роду Pirus старе латинске мено за грушку. Мено файти Communis у прекладзе значи часто, призвичаєно.
Бивальнїк edit
Грушку ше садзи од давна пре юшковити и смачни плоди. Розмножує ше з каламеньом и з нашеня, а нєшка єст вельо сорти рижних формох. Лєпши тоти сорти цо рошню нїжей и баржей водоровно, бо им одвитує лєгки бивальнїк хтори ше находзи у нашим реґионє и глїбока, мелка, поживна и влажна жем. Люби подруча з благима жимами, гоч є одпорна и на нїзки температури и може прежиц и на -25°С. Племенїти файти найлєпше родза на подручу дзе єст досц слунка и влаги, а нє подноша моцни жими. Барз нїзки температури можу спричинїц вимарзованє тканї и орґанох (окреме квиткових пупчох), а анї лєтнї горучави нє добри, бо ше на нїх суши лїсце. Найлєпши за грушку отворени положеня и благи схили у Фрушкей гори ґу Дунаю, на трушацей и плодней жеми.
Хаснованє edit
Грушка барз розширена овоц, у нас ше находзи на пиятим месце - после яблука, брескинї, шлївки и вишнї. После яблука и ядрастей овоци (орех, лїсковец, мандуля) як столна овоц ма найдлугшу сезону трошеня, од другей половки юния єдного року по половку яри идуцого року. Хаснує ше и за конзервованє, окреме за компот, маджун, джем, сладке. З грушки ше пече барз квалитетну палєнку. Найпознатша грушкова палєнка вилямовка.
Плод ше обера у зависносци од сорти, найчастейше при концу лєта або вєшенї. Грушка медоносна рошлїна и на єй квитки приходза пчоли, гоч ма менєй нектару и полену од других овоцох.
„Дзиви“ файти роду Pyrus мож гибридизовац, подобнє другим родом у подфамилиї яблукох (Maloideae), алє ше природни ареали тих файтох нє преклопюю и з тим гибридизация була зопарта. З неолитским ширеньом польопривреди, людзе штучно приводза до контакту „дзиви“ файти и починаю доместификацию.
Найпознатши сорти edit
Найпознатша сорта вилиямовка, хтору ше обера коло половки авґуста: плод вельки, грушкастей форми, жовтей фарби, юшковити и смачни. У хладзальнї ше може чувац два до три мешаци. Караманка стара сорта грушки, алє є и нєшка популарна на тарґовищу. Єй стебло тирва барз длуго, аж до 200 роки. При Руснацох були популарни у давних часох и грушки такволани ґереґовки – знука червени як ґереґи, потим ярчанки, нацики и кайзерки.
Костиранє edit
Сирови грушки маю таку нутритивну вредносц на 100 g (3,5 oz)
| Енерґия
Угльово гидрати Цукри Поживни влакна Масци Протеїни Витамини Тиамин (Б1) Рибофлавин (Б2) Ниацин (Б3) Витамин Б5 Витамин Б6 Фолат (Б9) Холин Витамин Ц Витамин Е Витамин К Минерали Калциюм Желєзо Маґнезиюм Манґан Фосфор Калиюм Натриюм Цинк Други конституенти Вода |
239 kJ (57 kcal)
15,23 g 9,75 g 3,1 g 0,14 g 0,36 g 0,012 mg
0,012 mg (1%) 0,026 mg (2%) 0,161 mg (1%) 0,049 mg (1%) 0,029 mg (2%) 7 μg (1%) 5,1 mg (1%) 4,3 mg (5%) 0,12 mg (1%) 4,4 μg (4%)
9 mg (1%) 0,18 mg (1%) 7 mg (2%) 0,048 mg (2%) 12 mg (2%) 116 mg (2%) 1 mg (0%) 0,1 mg (1%)
84 g |
Чкодлївци
Чкодлївци хтори нападаю грушки то: грушков червоточ (Zeuzera pyrina), грушков жищок (Anthonomus cinctus) и грушкова лїсцова оса (Neurotoma flaviventris). Знїщує ше их зоз пирсканьом з хемийнима средствами.
| Пейцме найвекши продукователє грушкох у 2013. року | ||
|---|---|---|
| Держава | Продукция (у тонох) | Надпомнуце |
| Китай | 17.300.751 | |
| ЗАД | 795.557 | |
| Италия | 743.029 | |
| Арґентина | 722.324 | |
| Турска | 461.826 | |
| Швет | 25.203.754 | [А] |
| A - Урядово, полуурядово податки або приблїжни прецени | ||
Литература
Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 135
Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 56
Вонкашнї вязи edit
Крушка, Википедия на сербским язику
Kruška, www.biljka.rs
Крушка, нутритивна вредност