Акустика то интердисциплинарна наука хтора ше занїма з преучованьом шицких механїчних габох [1] у ґазох, чечносцох и черствих субстанцох уключуюци ту вибрациї, звук, ултразвук и инфразвук. Науковец хтори роби на полю акустики то акустичар, а дахто хто роби у полю акустичней технолоґиї може ше наволовац инженєр акустики. Применка акустики присутна у скоро шицких аспектох модерного дружтва з найзначнєйшима индустриями: аудио и контрола галайку.
Осет слуха єден з найважнєйших осетох за преживйованє у швеце животиньох, а бешеда єдна з найособлївших характеристикох людского розвою и култури. Спрам того, маме ширенє акустики вонконцом велїх аспектох людского дружтва – музики, медицини, архитектури, индустрийней продукциї, войованя итд. На исти способ, даєдни файти животиньох як птици шпивачки и жаби хасную звук и осет слуха як ключни елемент ритуалу пареня лєбо означованя териториї.
Слово „акустика” виведзене зоз греческого слова ἀκουστικός (акоустикос) цо зачи "од лєбо за слуханє, порихтане за чуц” [2] и того зоз ἀκουστός (акоустос), „тото цо ше чуло, можлїве чуц” [3] цо походзи од дїєслова ἀκούω (акоуо), „я чуєм”.
Звук настава кед даяка материя вибрирує. Фреквенция тих вибрацийох ше мера з єдинками цо ше наволую герци (по нємецкому физичарови Heinrichu Rudolfu Hertzu хтори дал вельке физикалне доприношенє у електромаґнетизме).
Латински синоним то „sonic”, после хторого ше зявел термин соника (анґ. sonics) як синоним за акустику[4] и познєйше конар акустики. Фреквенциї понад и попод обсягу хтори ше може чуц волаю ше „ултразвук” и „инфразвук”, респективно.
Поняце „фреквенция” одноши ше на число осцилацийох у секунди, а варияциї у фреквенциї звука продукую його висину, односно звук високого або нїзкого тоналитету. Чловеково ухо може чуц звук фреквенциї медзи 16 и 20 000 Hz (тот податок ше одноши на дзеци, з роками слух за високи фреквенциї слабнє, та реални податок 16 Hz - 16 kHz).
Литература
- Гажевић Никола, ур. (1970) Војна енциклопедија. I. Београд. б. 74—78.
- Бабац, Марко (1993). Лексикон филмских и телевизијских појмова. Београд: Научна књига, Универзитет уметности у Београду.
- D.J.Croome, Noise, Buildings and People, Volume 11, Pergamon Press, 1977.
- Б. Будисављевић, “О сложеној звучној изолацији”, II југословенско саветовање, Београд, 1979.
- Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 б.
- Маньковский В. С. Акустика студий и залов для звуковоспроизведения. — М.: Искусство, 1966. — 376 б.
Вонкашнї вязи
- Науково роботи о акустики (росийски) Scholar.ru, поиск научных публикаций
Референци
- ↑ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. б. 25.
- ↑ Akoustikos Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus.
- ↑ Akoustos Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus.
- ↑ Kenneth Neville Westerman (1947).