Talk:Wp/rsk/Витомир Бодянец
{{subst:Wp/rsk/Proposed deletion|concern=wrong last name of person in the main title of article --Keresturec (talk) 12:05, 6 March 2024 (UTC)}}
Витомир Бодянєц (*6. юлий 1932 - †20. юний 1995) учитель, културни дїяч, ґлумец-аматер, хорски дириґент и композитор.
| Витомир Бодянєц | |
|---|---|
| Народзени | 6. юлия 1932. року |
| Умар | 20. юния 1995. року (63) |
| Державянство | югославянске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Учительска школа у Суботици |
| Период твореня | 1952-1991 |
| Жанри | просвита, култура, театер,
компонованє, соло шпиванє |
| Поховани | на теметове у Руским Керестуре |
| Припознаня | Орден роботи зоз стриберним венцом,
Искри култури КПЗ Войводини, Златна значка КПЗ Сербиї, Октоберска награда општини Кула |
Биоґрафия
Витомир Бодянєц ше народзел 6. юлия 1932. року у Руским Керестуре. Оцец Янко, ремесельнїк, мац Мелана родз. Ґовля. Витомир мал младшу шестру Меланию. Основну школу и нїзшу ґимназию закончел у Руским Керестуре а Учительску школу закончел у Суботици 1951. року. Першу учительску службу достал у першираз по Другей шветовей войни обновених комбинованих оддзелєньох основней школи з руским наставним язиком у Новим Садзе 1952. року. Ту ше вон такой уключує и до роботи драмскей, музичней и танєчней секциї тедишнього КПД „Максим Горки“. У Новим Садзе службовал лєм єден школски рок, бо бул поволани одслужиц воєни рок. По одслуженю войска службує у Руским Керестуре як учитель (1954–1956), потим бул директор школи Основней школи „Петро Кузмяк“ (1957-1960). Од 1960. по 1963. рок службує у Новим Орахове, а вец ше враца до Руского Керестура дзе роби як учитель (1963-1964). Вшадзи дзе службовал уключовал ше и до културно-уметнїцкей дїялносци, окреме до театралней.
Витомир Бодянєц ше винчал зоз Олґу Югас (родз. 1934. року, Бачинци) 2. мая 1954. року. У малженстве мали два дзивки Златицу и Оливеру.
Витомир Бодянєц 1964. року прешол робиц до керестурского Дому култури на длужносц директора и на тей длужносци бул на три заводи: 1964-1967, 1971-1974 и 1979-1982. У медзичаше вон у Доме култури робел и як уметнїцки руководитель по 1983. рок кед пошол до пензиї. Медзитим, як драмски аматер Витомир Бодянєц бул континуовано активни аж по конєц 1991. року у рамикох Керестурскей сцени Руского народного театра Дядя.
Дїялносц у театре
По конєц 1969. року, кед почал з роботу Аматерски руски театер „Дядя“, Витомир Бодянєц уж мал за собу одбавени 18 реґистровани улоги и два самостойни режиї. Под час службованя у Руским Керестуре на длужносци директора Дома култури и (познєйше) уметнїцкого руководителя, активно ґлуми у рамикох Керестурскей сцени АРТ „Дядя“, знїма, як шпивач, руски народни шпиванки у Радио Новим Садзе и ґлуми у велїх радио драмох и гумористичних скечох. Од 1972. року почина и компоновац руски шпиванки у народним духу.
Витомир Бодянєц, вєдно зоз Миколом Скубаном, Ану Рацову, Драґеном Колєсаром и ище даскелїма рускима театралнома аматерми означел єден значни период у историї театралного живота южно-славянских Руснацох. Його мено и мена спомнутих особох слижи як репер у розвойних фазох руского театралного живота. Вон ше зоз театралну дїялносцу почал занїмац у перших рокох после Другей шветовей войни. Любов ґу театру нашлїдзел од оца Янка хтори ше ище 1936. року уключел до театралней роботи и участвовал у представох хтори теди пририхтовали керестурски дилетантни. Мено Витомира Бодянца першираз зазначене у писаних жридлох зоз 1946. року кед як школяр керестурскей нїзшей ґимназиї ґлумел у театралним фалаце Михайла Ковача Звада. Як режисер першираз є зазначени 1955. року.
Витомир Бодянєц ґлумел у 41 театралним фалаце, 4 раз ше зявел як режисер а двараз бул асистент режисера.
Умар 20. юния 1995. року, поховани є на теметове у Руским Керестуре.
Припознаня
За посцигнути резултати у роботи, особлїво у обласци култури, Витомир Бодянєц достал велї припознаня, награди и одликованя: Орден роботи зоз стриберним венцом, Искри култури КПЗ Войводини, Златну значку КПЗ Сербиї, Октоберску награду општини Кула, Златну плакету АРТ Дядя зо 35 роки театралней активносци и велї други на рижних театралних смотрох и фестивалох.
Театрални фалати на интернету у хторих ґлумел Витомир Бодянєц
1979. Бертолд Брехт: Опера за три ґроши (Печом)
1988. А. Островски: Лєс (Восмибратов)
1990. М. В. Ґоґоль: Женїдба (Жевакин)
КОМПОЗИЦИЇ
| У народним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1972. | Перша любов | Силвестер Ґача |
| 1972. | Дзивоцки смуток | Силвестер Ґача |
| 1972. | И вечар и рано | Микола Скубан |
| 1973. | Кед остатнїраз | Юлиян Надь |
| 1973. | Реґрути одходза | Микола Скубан |
| 1974. | Петровски дзвон | Силво Ерделї |
| 1975. | Топольова балада | Михал Рамач |
| 1975. | Тебе | Мелания Кучмаш |
| 1975. | Ютре одходзим | Юлиян Надь |
| 1976. | Фалшива любов | Владимир Бесерминї |
| 1976. | Любов | Ксения Хромиш |
| 1977 | Шпи, кохана, шпи | Михайло Малацко |
| 1979. | Прилєцела птица | Юлиян Рац |
| 1984. | Спреведзена | Василь Мудри |
| 1985. | Любов дочека | Юлиян Рац |
| 1985. | Нє скривай свою любов | Ксения Хромиш |
Нова музична творчосц
| У забавним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1975. | Ноц на розходу | Михал Рамач |
| 1975. | Здогаднї ше | аноним |
| 1978. | Пришага | Мелания Кучмаш |
| 1983. | Нова держава | Василь Мудри |
Танци:
1. 1975. Кресцанка Силвестер Ґача
2. 1975. Ой, дїдочку, чичири Силвестер Ґача
3. 1976. Дробканєц (без текста)
| ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1972. | Дзвон | Силвестер Ґача |
| 1974. | Найкрасши глас | Мелания Павлович |
| 1975. | Моя мама | Микола Скубан |
| 1975. | Фиялка | Владимир Бесерминї |
| 1975. | Школа дзвери отвера | Микола Скубан |
| 1976. | Байбер | Микола Скубан |
| 1976. | Орґона | Ирина Гарди-Ковачевич |
| 1983. | Годзина | Серафина Макаї |
| 1983. | Жима | Серафина Макаї |
| 1983. | Коминяр (майстор) Петро | Серафина Макаї |
| 1984. | Мала кухарка | Силвестер Макаї |
| 1984. | Нашо дзецинство | Василь Мудри |
| 1984. | Гунцутко | Серафина Макаї |
| 1987. | Пионирскей заградки (за єй ювилей) | Гавриїл Г. Надь |
| (?) | Вельки хлоп | Владимир Бесерминї |
| (?) | Машини | Микола Скубан |
| (?) | Одпочивок | Микола Скубан |
| Ружова заградка | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1990. | Квети лядово | Мелания Римар |
Витомир Бодянєц як радио-шпивач знял за архиву Радио Нового Саду тоти шпиванки:
1. Мойому влалу (Я. Бучко)
2. Грайце лєм гудаци (Я. Сивч - Я. Салак)
3. А мац надумала (народна)
4. Чекал сом милу (С. Загорянски)
5. Мацерова мушкатла (Я. Сивч)
6. Дїдово писмо (И. Тимко)
У фонотеки Радио Нового Саду єст тоти шпивнаки хтори компоновал Витомир Бодянєц:
1. Дюрдьове мой - Mария Пушкаш (тота верзия Вера Салонски)
2. Дзивоцки смуток - Марица Рац
3. Пайташки мойо - Дзивоцка ґрупа
4. Перша любов (Черешенки) - Mария Пушкаш
5. Прилєцела птица - Юлиян Рац и Йовґен Надь
6. Любов - Агнета Тимко и Юлиян Рац
7. Любов дочека - Юлиян Рац
8. Квети лядово - Мирко Ґаднянски
9. Любов - Натала Барна и Гелена Сабадош
10. Байбер - Павле Паланчаї
11. Дзвон - Дзецинска ґрупа з Нового Саду
12. Найкрасши глас - Олена Надь
Литература
Дюра Латяк - 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, 2018, Витомир (Янко) Бодянєц, боки 128-130
Червена ружа 1962-2011, Витомир Бодянєц, биоґрафия и композициї, том 2, бок 484.
Витомир Бодянєц 1932-1995 (In memoriam) - Дзвони, християнски часопис, чис. 7 юлий 1995, бок 26
ТЕАТЕР ТО ЦИ ДОСЦ ВЄДНАК "ВДЕРЕНИ ЛЮДЗЕ" (Витомир Бодянєц) - МАК ч. 10, рок 13, октобер 1984, б. 10-13
Вонкашнї вязи
Велї Витомирово улоги - портрет Витомира Бодянца
ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 1. часц
ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 2. часц
ЗАБИВАЧКИ ШВИНЬОХ - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини - 3. часц